Головна
Копав, копав криниченьку неділеньку-дві

Копав, копав криниченьку неділеньку-дві

Назва	Копав, копав криниченьку неділеньку-дві
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещасливе кохання
Дата запису	26 черв. 1998 р.
Місце запису	с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Марія Григорівна Шипіхина (1928) (с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район)
Збирачi	Олена Полусьмак
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Копав, копав криниченьку неділеньку-дві,
Любив козак дівчиноньку не людям – собі,
Ой жаль, жаль, непомалу любив дівчину змалу,
Любив дівчину змалу, любив та й не взяв,
Ой жаль, жаль.

А вже ж тая криниченька замутилася,
А вже ж тая дівчинонька зажурилася,
Ой жаль, жаль, непомалу любив дівчину змалу,
Любив дівчину змалу, любив та й не взяв.

Один веде за рученьку, другий за рукав,
Третій стоїть, гірко плаче – любив та й не взяв,
Ой жаль, жаль, непомалу любив дівчину змалу,
Любив дівчину змалу, любив та й не взяв,
Ой жаль, жаль.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:19 100	Ой гаю, гаю, зелений гаю	Пісні з особистого та родинного життя	с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район	02:19	Ой гаю, гаю, зелений гаю, Любила хлопця з чужого края. (двічі) Любила хлопця півтора року, Поки не знали сусіди збоку. (двічі) А як узнали розчарували, Бодай сусіди щастя й не мали. (двічі) За сінечками, за дверечками, Стоїть кроватка з подушечками. (двічі) На той кроватки Галя лежала, На правой ручки платок дєржала. (двічі) Прийшов же Ваня із дому п’яний: ー Дивися, Галю, я твій коханий. (двічі)
0:00 02:17 100	Ой коли б той вечір	Пісні з особистого та родинного життя	с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район	02:17	Ой коли б той вечір та й повечеріло, То б мойо серденько та й повеселіло. Ой коли б той вечір та сонечко зайшло, То мойо серденько та й до мене прийшло. Ой прийшло, прийшло вже та до моєї хати, Та яснеє сонце, що я тебе пущу та й через віконце. Ой я упускала – легенько зітхала, А як випускала – плакала, ридала. Ой як випускала – плакала, ридала, Вийшла за ворота, правдоньки питати. ー Чи ти мене любиш, чи з мене смієсся, До другої ходиш та й не признаєсся? ー Ой я тебе люблю і любити буду, Признаюсь по правді – сватати не буду. Не позволе батько, не позволять мати, Ще й рід не позволить дівчинку узяти. Ще й рід не позволе дівчинку узяти, Стиха говоримо, щоб не чула мати.
0:00 01:26 100	Ой ти, місяцю, ще й зіронька ясная	Пісні з особистого та родинного життя	с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район	01:26	Ой ти, місяцю, ще й зіронька ясная, Ой ти парубок, я ж дівчина красная. (двічі) Ой ти парубок, я ж дівчина красная, Ти в вишневом саду, я ж тобі коня пасла. (двічі) Ой пасла коня з вечора до півночі, Іспала роса на мої карі очі. (двічі) Не так на очі, як на русу косу, Серце козаче – віночка не ношу. (двічі)