По той бік гора, по цей бік гора
| Назва | По той бік гора, по цей бік гора |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Залицяння, сватання , Нещаслива доля |
| Дата запису | 1 січ. 1997 р. |
| Місце запису | с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Зінаїда Федорівна Муленко (1928) |
| Збирачi | В. Муленко |
| Транскрипція | Юрій Рибак |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
По той бік гора, по цей бік гора,
Поміж тими крутими горами сходила й зоря.
Ой то й не зоря, дівчина моя,
З новенькими та відерцями по водицю йшла.
– Дівчино моя, напій же коня
З рубленої нової криниці, з повного відра.
– Козаченьку мій, коли б я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід та й напоїла.
– Дівчино моя, чом заміж не йшла?
– Бідна була, по наймах служила – пари не знайшла.
– Дівчино моя, сідай на коня,
Та й поїдем у чистеє поле, до мого двора.
А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла.
– Зима люта та й цвіт оббила, тим я не цвіла.