Головна
Як зірву я з рози квітку

Як зірву я з рози квітку

Назва	Як зірву я з рози квітку
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Чужина
Дата запису	1 січ. 1997 р.
Місце запису	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ксенія Петрівна Пономаренко (1919) (с. Курулька, Барвінківський район)
Збирачi	В. Муленко
Транскрипція	Юрій Рибак
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Як зірву я з рози квітку та й пустю на воду:₴Пливи-пливи, з рози квітка, а до, аж до мого род(у).

Пливла, пливла з рози квіт(ка) та й стала кружиться,
Вийшла мати воду брати та й ста.., та й стала дивить(ся).

– Ой чого ж ти, з рози квітка, на воді сов’яла?
– Ой чого ж ти, моя доню, така, така стара стал(а)?

– Ой того ж я, моя мамо, така стара стала,
Що в чужую сторононьку жити, жити я й попал(а).

А в чужії сторононьци – ни батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому поють, поють соловейк(и).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:57 100	Ой у полі криниченька	Пісні з особистого та родинного життя	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	01:57	Ой у полі криниченька, Кругом неї травиченька. Ой там Роман воли пасе, А дівчина воду несе. Ой став Роман жартувати, З відер воду виливати. – Годі, Роман, жартувати, З відер воду виливати. Бо нерідну неньку маю, Буде бити – добре знаю. Не так бити, як лаяти Ще й Романом докоряти: – Де ж ти, доню, барилася, Вже й вечеря зварилася? – Налетіли гуси з броду, Сколотили з піском воду. Я, молода, постояла, Доки вода устояла. – Брешеш, доню, не стояла, Ти з Романом розмовляла. – Щиру правду признаюся, Що з Романом кохаюся. А він чорний, я русява, Зійдемося – буде пара. А він чорний, я русява, Зійдемося – буде пара.
0:00 00:29 100	І шумить, і гуде, дрібний дощик іде	Пісні з особистого та родинного життя	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	00:29	І шумить, і гуде, дрібний дощик іде. А хто ж мене, молодую, та й додому доведе? (двічі) Обізвався козак на солодкім меду: – Гуляй, гуляй, дівчинонько, я й додому одведу. (двічі) – Не веди ж ти мене, не прошу ж я тебе, Бо лихого мужа маю, буде бити мене. (двічі)
0:00 02:57 100	Ой гаю, мій гаю	Пісні з особистого та родинного життя	с. Іскра (Андріївка-Клевцове), Великоновосілківський (Волноваський) район	02:57	Ой гаю, мій гаю, гаю, гаю зелененький, Чом на тобі, гаю, листячка нема(є)? Листя, листячка немає, вітрець, вітрець не колише, Шо брат до сестриці часто пісьма пи(ше). Часто, часто пісьма пише, а в пі…, а в пісьмах питає: «Чи привикла, сестро, у чужому кра(ю)?». «Хоч привикла-не привикла – треба, треба привикати, Бо в чужому краю ніде неньки взя(ти). Ніде, ніде неньки взяти, ані, ані змалювати, Маляри хароші, забрали всі гро(ші). Забра..., забрали всі гроші, Та й нарисували личко, чорні бро(ви)».

​Як зірву я з рози квітку

Слухати аудіо

Як зірву я з рози квітку