Головна
Як зірву я з рози квітку

Як зірву я з рози квітку

Назва	Як зірву я з рози квітку
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Чужина
Дата запису	1 січ. 1997 р.
Місце запису	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Ксенія Петрівна Пономаренко (1919) (с. Курулька, Барвінківський район)
Збирачi	В. Муленко
Транскрипція	Юрій Рибак
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Як зірву я з рози квітку та й пустю на воду:₴Пливи-пливи, з рози квітка, а до, аж до мого род(у).

Пливла, пливла з рози квіт(ка) та й стала кружиться,
Вийшла мати воду брати та й ста.., та й стала дивить(ся).

– Ой чого ж ти, з рози квітка, на воді сов’яла?
– Ой чого ж ти, моя доню, така, така стара стал(а)?

– Ой того ж я, моя мамо, така стара стала,
Що в чужую сторононьку жити, жити я й попал(а).

А в чужії сторононьци – ни батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому поють, поють соловейк(и).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:57 100	Ой у полі криниченька	Пісні з особистого та родинного життя	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	01:57	Ой у полі криниченька, Кругом неї травиченька. Ой там Роман воли пасе, А дівчина воду несе. Ой став Роман жартувати, З відер воду виливати. – Годі, Роман, жартувати, З відер воду виливати. Бо нерідну неньку маю, Буде бити – добре знаю. Не так бити, як лаяти Ще й Романом докоряти: – Де ж ти, доню, барилася, Вже й вечеря зварилася? – Налетіли гуси з броду, Сколотили з піском воду. Я, молода, постояла, Доки вода устояла. – Брешеш, доню, не стояла, Ти з Романом розмовляла. – Щиру правду признаюся, Що з Романом кохаюся. А він чорний, я русява, Зійдемося – буде пара. А він чорний, я русява, Зійдемося – буде пара.
0:00 00:29 100	І шумить, і гуде, дрібний дощик іде	Пісні з особистого та родинного життя	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	00:29	І шумить, і гуде, дрібний дощик іде. А хто ж мене, молодую, та й додому доведе? (двічі) Обізвався козак на солодкім меду: – Гуляй, гуляй, дівчинонько, я й додому одведу. (двічі) – Не веди ж ти мене, не прошу ж я тебе, Бо лихого мужа маю, буде бити мене. (двічі)
0:00 02:39 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район	02:39	Як піду я в ліс по дрова, наламаю (лому), Завіз мене мій миленький в чужу, в чужу й стороно(ньку). А в чужій сторононці ні батька, ні неньки, Только поють в саду зеленом солов’ї, поють соловей(ки) Пойте, пойте соловейки всими голосами, А я вийду в сад зелений, вмию… вмиюся сльоза(ми). Як зломлю я з рози квітку, та й пустю на воду. Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого дом(у). Плила, плила з рози квітка та й стала кружиться, Вийшла й з хати стара й мати та й ста… та й стала жури(ться). “Ой, чого ж ти, моя доню, така стара стала? Чи тя милий не кохав же, чи свекруха й обіжа(ла)?” І милий кохав, і свекруха не обіжала, Знать судьба моя такая, рано, рано й старой ста(ла).

​Як зірву я з рози квітку

Слухати аудіо

Як зірву я з рози квітку