​Як зірву я з рози квітку

Як зірву я з рози квітку та й пустю на воду:₴Пливи-пливи, з рози квітка, а до, аж до мого род(у).

Пливла, пливла з рози квіт(ка) та й стала кружиться,
Вийшла мати воду брати та й ста.., та й стала дивить(ся).

– Ой чого ж ти, з рози квітка, на воді сов’яла?
– Ой чого ж ти, моя доню, така, така стара стал(а)?

– Ой того ж я, моя мамо, така стара стала,
Що в чужую сторононьку жити, жити я й попал(а).

А в чужії сторононьци – ни батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому поють, поють соловейк(и).