Ой у полі жито стелиться низенько

Ой у полі жито стелеться низенько,
Добре тому жити, що любов близенько. (двічі)

А я жито вижну, стерню поламаю,
Я свою кохану здалека узнаю. (двічі)

А моя кохана в вишневім садочку,
Сивим конем грає та ще й в холодочку. (двічі)

Ой у полі жито стелиться низенько,
Добре тому жити, що любов близень(ко). (двічі)

А я жито вижну та ще й поламаю,
Я сваю кохану здалека й узна(ю). (двічі)

А моя кахана в зеленім садочку,
Сірим конем грає ще й по халадо(чку). (двічі)

Ще й по халадочку, мальована бричка,
Люблять мене хлопці, що я невели(чка). (двічі)

Ой я невеличка та ще й небагата,
В мене кавалєрів всігда повна ха(та). (двічі)

Та всігда повна хата та ще й повні сіни,
В мене кавалєри завсіда красі(ві). (двічі)

Ой у полі жито стелиться низенько,
Добре тому жити, що любов близень(ко). (двічі)

Вона близько, близько, сірим конем грає,
Сірим конем грає, мальована бри(чка). (двічі)

Мальоана бричка, сивим конем грає,
Люблять мене хлопці, що я невели(чка). (двічі)

Ой я невеличка та ще й небагата,
В мене кавалєрів завжди повна ха(та). (двічі)

Завжди повна хата ще й повнії сіни,
В мене кавалєри завсігда красі(ві). (двічі)