Головна
Ой у полі жито стелеться низенько

Ой у полі жито стелеться низенько

Назва	Ой у полі жито стелеться низенько
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Залицяння, сватання , Кохання
Дата запису	1997 р.
Місце запису	с. Євсуг, Старобільський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Олена Миколаївна Соловйова (невід.)
Збирачi	Людмила Сауляк
Транскрипція	Ліна Добрянська
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой у полі жито стелеться низенько,
Добре тому жити, що любов близенько. (двічі)

А я жито вижну, стерню поламаю,
Я свою кохану здалека узнаю. (двічі)

А моя кохана в вишневім садочку,
Сивим конем грає та ще й в холодочку. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:31 100	Попід лугом зелененьким	Пісні з особистого та родинного життя	с. Євсуг, Старобільський район	03:31	Попід лугом зелененьким, (двічі) Брала вдова льон дрібненький. (двічі) Вона брала, вибирала, (двічі) Тонкий голос подавала. (двічі) Там Василько сіно косить, (двічі) Вітер тонкий голос носить. (двічі) Кинув косу додолоньку, (двічі) А сам пішов додомоньку. (двічі) – Дозволь, мати, вдову брати, (двічі) Вдова вміє шанувати. (двічі) – Не дозволю вдову брати, (двічі) Вміє вдова чарувати. (двічі) Вчарувала мужа свого – (двічі) Зачарує й сина мого. (двічі) – А я чарів не боюся, (двічі) Із вдовою одружуся. (двічі)
0:00 01:53 100	Ой хмелю ж мій, хмелю	Пісні з особистого та родинного життя	м. Антрацит, Ровеньківський район	01:53	Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький, Де ж ти, хмелю, зиму зимувався, що й не розвивався? (двічі) Ночував я нічку, й ночував я другу, Ночував я у тої вдовиці, шо сватати буду. (двічі) А вдовине серце, як осіннє сонце, Воно світе, світе та не гріє, ще й холодом віє. (двічі)
0:00 01:44 100	Ой у полі криниченька	Пісні з особистого та родинного життя	с. Євсуг, Старобільський район	01:44	Ой у полі криниченька, Там холодна водиченька, Ой у полі криниченька, Там холодна водиченька. Ой там Роман воли пасе, Катерина воду несе, Ой там Роман воли пасе, Катерина воду несе. Ой став Роман жартувати, З відер воду виливати, Ой став Роман жартувати, З відер воду виливати. «Ой, Романе, моє серце, Остав води хоч з відерце, Ой, Романе, моє серце, Остав води хоч з відерце. В мене вода не літняя, В мене мати не рідная, В мене вода не літняя, В мене мати не рідная. Буде бити ще й лаяти, Ще й Романом докоряти, Буде бити ще й лаяти, Ще й Романом докоряти».