Ой у полі жито стелеться низенько

Ой у полі жито стелиться низенько,
Добре тому жити, що любов близень(ко). (двічі)

А я жито вижну та ще й поламаю,
Я сваю кохану здалека й узна(ю). (двічі)

А моя кахана в зеленім садочку,
Сірим конем грає ще й по халадо(чку). (двічі)

Ще й по халадочку, мальована бричка,
Люблять мене хлопці, що я невели(чка). (двічі)

Ой я невеличка та ще й небагата,
В мене кавалєрів всігда повна ха(та). (двічі)

Та всігда повна хата та ще й повні сіни,
В мене кавалєри завсіда красі(ві). (двічі)

Ой у полі жито стелиться низенько,
Добре тому жити, що любов близень(ко). (двічі)

Вона близько, близько, сірим конем грає,
Сірим конем грає, мальована бри(чка). (двічі)

Мальоана бричка, сивим конем грає,
Люблять мене хлопці, що я невели(чка). (двічі)

Ой я невеличка та ще й небагата,
В мене кавалєрів завжди повна ха(та). (двічі)

Завжди повна хата ще й повнії сіни,
В мене кавалєри завсігда красі(ві). (двічі)

Ой у полі жито стелиться низенько,
Добре тому жити, що любов близень(ко). (двічі)

А моє кохання в вишневім садочку,
Сивим конем грає та й на повідо(чку). (двічі)

Сивим конем грає, мальована бричка,
Мене хлопці люблять, хоть я невели(чка). (двічі)

А я невеличка та ще й небагата,
В мене кавалерів завжди повна ха(та). (двічі)

Завжди повна хата та ще й повні сіни,
В мене кавалери завсігда краси(ві). (двічі)