Посіяла огірочки близько над водою

НазваПосіяла огірочки близько над водою
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивКохання, Родинне життя
Дата запису1995 р.
Місце записус. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціМарія Федорівна Любич (1939)
ЗбирачiСвітлана Соловйова
ТранскрипціяЮлія Лузан
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки,
Не бачила миленького чотири годочки. (двічі)

А на п’ятий побачила, як череду гнала,
Не сказала «Добрий вечір», бо мати стояла. (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала «Добрий вечір», щоб не насварився. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:22
100
Ой ти місяцю, я зіронька ясная
Пісні з особистого та родинного життя
с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район03:22

Ой ти місяцю, я зіронька ясная,
Ой ти парубок, я дівчина красная. (двічі)

Ой ти парубок, я дівчина красная,
Ти в долу гуляв, я тобі коня пасла. (двічі)

Пасла я коня з вечора до півночі,
Упала роса на мої карі очі. (двічі)

Не так на очі, як на русую косу,
Серце, козаче, віночок не доношу. (двічі)

Ой ти місяцю, я зіронька ясная,
Ой ти парубок, я дівчина красная. (двічі)

0:00 01:19
100
Ой у полі жито стелиться низенько
Пісні з особистого та родинного життя
с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район01:19

Ой у полі жито стелиться низенько,
Добре тому жити, що любов близень(ко). (двічі)

А моє кохання в вишневім садочку,
Сивим конем грає та й на повідо(чку). (двічі)

Сивим конем грає, мальована бричка,
Мене хлопці люблять, хоть я невели(чка). (двічі)

А я невеличка та ще й небагата,
В мене кавалерів завжди повна ха(та). (двічі)

Завжди повна хата та ще й повні сіни,
В мене кавалери завсігда краси(ві). (двічі)

0:00 02:26
100
Ой ковалю, коваль, коваленко
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район02:26

Ой ковалю, коваль, коваленко,
Чом не встаєш рано-пораненько?

Чом не встаєш рано-пораненько,
Чом не куєш желізо тоненько?

Чи й у тебе сталі не хватає,
Чи у тебе дівчини немає?

Єсть у мене сталі удоволі,
Єсть у мене дівка й до любові.

Вона ж мені горя наробила,
Із вечора постіль постелила.

Із вечора постіль постелила,
Опівночі сина спородила.

Опівночі сина спородила,
До схід сонця в криниці втопила.

Ой дай, Боже, снігу та морозу,
Щоб криниця до дна вимерзала.

Щоб криниця до дна вимерзала,
Щоб дитина та й не виринала.