На камені ноги мию

На камені ноги мию, на камені стою,
Вокруг мене чари сиплят, а я си не бою. (двічі)

Навкруг мене чари сиплят, а я не боюся,
Коби скорше до вечора та я пригорнуся. (двічі)

Коби скорше до вечора, до темної нічки,
Я би свому миленькому цілувала б вічки. (двічі)

Нема мого миленького, нема моєй квітки,
Пішла б його виглядати та й не знаю звідки. (двічі)

Коби скорше до осені – віддамся, віддамся,
А я свому миленькому зрадитись не дамся. (двічі)

Чого вікна такі білі, чи то такий мороз,
Чи мій милий такий файний, чи мій дурний розум. (двічі)

На камені ноги мию, на камені стою,
Навкруг мене чари сиплят, а я си не бою. (двічі)