За селом, де колишуться верби
| Назва | За селом, де колишуться верби |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Пісні літературного походження |
| Мотив | Кохання, Нещасливе кохання, Розлука, Прощання, розставання, Самогубство |
| Дата запису | 16 квіт. 1995 р. |
| Місце запису | с. Золотарівка, Сіверськодонецький район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Надія Павлівна Лагушина (1947), Марія Григорівна Букша (1947) |
| Збирачi | Євгенія Несмашна |
| Транскрипція | Юлія Лузан |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну. (двічі)
ー Ти поїдеш далеко, далеко,
Так далеко од мого села,
І ніколи мене не згадаєш,
Що у тебе кохана була. (двічі)
ー Ти не плач, не журися, дівчино,
Ти не плач, не журись, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір на мене чекай. (двічі)
Ось пройшов рік тяжкого чекання,
І прийшла довгождання пора,
Дівчинонька прийшла до калини,
А милого її там нема. (двічі)
Ой нема, ой нема і не буде,
Бо така то дівоча судьба,
Будеш знати, як хлопця кохати,
І як вірити в його слова. (двічі)
За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там не грала плакуча гітара,
Там дівчина не встріла весну. (двічі)
