Головна
За селом, де колишуться верби

За селом, де колишуться верби

Назва	За селом, де колишуться верби
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Пісні літературного походження
Мотив	Кохання, Нещасливе кохання, Розлука, Прощання, розставання, Самогубство
Дата запису	16 квіт. 1995 р.
Місце запису	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Надія Павлівна Лагушина (1947), Марія Григорівна Букша (1947)
Збирачi	Євгенія Несмашна
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну. (двічі)

ー Ти поїдеш далеко, далеко,
Так далеко од мого села,
І ніколи мене не згадаєш,
Що у тебе кохана була. (двічі)

ー Ти не плач, не журися, дівчино,
Ти не плач, не журись, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір на мене чекай. (двічі)

Ось пройшов рік тяжкого чекання,
І прийшла довгождання пора,
Дівчинонька прийшла до калини,
А милого її там нема. (двічі)

Ой нема, ой нема і не буде,
Бо така то дівоча судьба,
Будеш знати, як хлопця кохати,
І як вірити в його слова. (двічі)

За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там не грала плакуча гітара,
Там дівчина не встріла весну. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:57 100	Несе Галя воду	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пісні літературного походження	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район	01:57	Несе Галя воду, коромисло гнеться, За нею Іванко, як барвінок в’ється. (двічі) ー Галю ж моя, Галю, дай води напиться, Ти така хороша, дай хоч подивиться. (двічі) ー Вода у ставочку, піди та й напийся, Я буду в садочку, прийди подивися. (двічі) Прийшов у садочок, зозуля кувала, ー Та ти ж мене, Галю, та й не шанувала. (двічі) ー Стелися, барвінку, буду поливати, Вернися, Іванку, буду шанувати. (двічі) ー Скільки не стелився, ти не поливала, Скільки не вертався, ти не шанувала. (двічі) Несе Галя воду, коромисло гнеться, За нею Іванко, як барвінок, в’ється. (двічі)
0:00 04:11 100	Шумлять верби в кінці греблі	Пісні з особистого та родинного життя	м. Ровеньки, Ровеньківський район	04:11	Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила, Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі) Нема його та й не буде, поїхав в Одесу, Казав: «Рости, дівчинонько, на другую весну». (двічі) Росла, росла дівчінонька, та й на порі стала, Ждала, ждала козаченька, та й плакати стала. (двічі) Плачьте ж очі, плачьте ж карі, така ваша доля, Полюбила козаченька, при місяці стоя. (двічі) Не сама я полюбила, полюбила мати, Вона мене заставила, рушнички в’язати. (двічі) Один дала, другий дала, на третьому стала, А четвертий, шовком шитий, рученьки в’язала. (двічі) Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила, Нема того козаченька, що я й полюбила. (двічі)
0:00 04:09 100	Да повій вітер, да буйнесенький	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	04:09	Да повій, вітер, да буйнесенький З глибокого яру же, Прибудь, милой, ой да чорнобривой З далекого кра(ю). Да ой рад би я да повівати - Яр дуже й глибокий, Ой рад би я до тебе прибути - Край дуже дальок(ий). Да глибокі(високі) да явірочки, Й а ще вищі кручі же, Ой як мені же ой да й надоєло Миленького жду(чі). Да ждала год я, да ждала другий, Да й не могла дождаться же, Ой найняла ой да чорний ворон Листа пересла(ться). Да летить ворон, да летить чорний, Та й летючи кряче же, Передай же ой да тій дівчині, Хай вона й не пла(че). Да нехай вона да й не плаче, А я тут не журюся, Нехай вона ой да іде заміж, А я й оженю(ся). Да ой щоб тебе да й женихала Лихая й година же, Як зв'язала ой да білі ручки Малая дити(на). Да ізв'язала да білі ручки - Ніхто й не розв'яже, Ніхто ж мені ой да молоденькій Правдоньки не ска(же).