За селом, де колишуться верби
| Назва | За селом, де колишуться верби |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Пісні літературного походження |
| Мотив | Кохання, Нещасливе кохання, Розлука, Прощання, розставання, Самогубство |
| Дата запису | 16 квіт. 1995 р. |
| Місце запису | с. Золотарівка, Сіверськодонецький район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Надія Павлівна Лагушина (1947), Марія Григорівна Букша (1947) |
| Збирачi | Євгенія Несмашна |
| Транскрипція | Юлія Лузан |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну. (двічі)
ー Ти поїдеш далеко, далеко,
Так далеко од мого села,
І ніколи мене не згадаєш,
Що у тебе кохана була. (двічі)
ー Ти не плач, не журися, дівчино,
Ти не плач, не журись, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір на мене чекай. (двічі)
Ось пройшов рік тяжкого чекання,
І прийшла довгождання пора,
Дівчинонька прийшла до калини,
А милого її там нема. (двічі)
Ой нема, ой нема і не буде,
Бо така то дівоча судьба,
Будеш знати, як хлопця кохати,
І як вірити в його слова. (двічі)
За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там не грала плакуча гітара,
Там дівчина не встріла весну. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Несе Галя воду | Пісні з особистого та родинного життя
1
Пісні літературного походження | с. Золотарівка, Сіверськодонецький район | 01:57 |
Несе Галя воду, коромисло гнеться, ー Галю ж моя, Галю, дай води напиться, ー Вода у ставочку, піди та й напийся, Прийшов у садочок, зозуля кувала, ー Стелися, барвінку, буду поливати, ー Скільки не стелився, ти не поливала, Несе Галя воду, коромисло гнеться, | ||
| Шумлять верби в кінці греблі | Пісні з особистого та родинного життя | м. Ровеньки, Ровеньківський район | 04:11 |
Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила, Нема його та й не буде, поїхав в Одесу, Росла, росла дівчінонька, та й на порі стала, Плачьте ж очі, плачьте ж карі, така ваша доля, Не сама я полюбила, полюбила мати, Один дала, другий дала, на третьому стала, Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила, | ||
| Ой у полі озеречко | Пісні з особистого та родинного життя
2
Козацькі,Балади | с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район | 03:22 |
Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, А вже в тому відеречку треті сутки, як з водою, “Ой рада б я виходити, з тобой, милий, говорити. “Ой, дівчино моя люба, одвернися од нелюба, “А як вдариш та й не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш. Ой, козаче молоденький, в тебе коник вороненький, Козак коника сідлає, до коника промовляє: Біля тихого Дунаю стану я та й подумаю: Хоч уб’юся, хоч втоплюся, а назад не воротюся”. (двічі) |