В саду зеленім айстри білі

В саду зеленім айстри білі схиляють голову в журбі,
В моєму серці гаснуть сили, чужою стала я тобі. (двічі)

Мені сімнадцятий минало весною, як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала, з сестрою тихо ми жили. (двічі)

Як ти проїхав біля двору, я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою, поки вечірній впав туман. (двічі)

Тоді я айстри поливала, а ти поміг мені полить,
І от тоді я покохала, відтоді серденько болить. (двічі)

І як умру я від кохання, то поховайте серед трав.

Зірвеш ти айстру, айстру білу, згадаєш, хто тебе кохав. (двічі)