Мені сімнадцятий минало весною, як сади цвіли
| Назва | Мені сімнадцятий минало весною, як сади цвіли |
|---|---|
| Жанр | Романси, Пісні літературного походження |
| Мотив | Нещасливе кохання, Журба, туга |
| Дата запису | 28 лип. 1996 р. |
| Місце запису | с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942) |
| Збирачi | Наталія Рєзнік |
| Транскрипція | Юлія Лузан |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Мені сімнадцятий минало весною, як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала, ми тихо з матір’ю жили. (двічі)
В моєму саду ростуть айстри червоні, сині, голубі,
В моєму серці гаснуть сили, чужою стала я тобі. (двічі)
Раз проходив моїм садом, я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою, поки вечірній спав туман. (двічі)
Стояла довго та й дивилась, мій милий другую кохав,
Не знаю, хто від мого серця навіки щастя відібрав. (двічі)
Коли умру, коли скінчаюсь, коли в могилу жить піду,
Тоді любить мене не надо, люби сійчас, поки живу. (двічі)
