​На вулицю я збиралася

На вулицю я збиралася
І рум’янцем малювалася.

Ой гоп, я гуляла, з козаком я гуляла,
Під вербою стояла, посміхалася,
Ой гоп, я гуляла, з козаком я гуляла,
Під вербою стояла, посміхалася.

І в найкраще одягалася,
Перевеслом підв’язалася.

Ой гоп, я гуляла, з козаком я гуляла,
Під вербою стояла, посміхалася,
Ой гоп, я гуляла, з козаком я гуляла,
Під вербою стояла, посміхалася.

Перевеслом підв’язалася,
І всім хлопцям сподобалася.

Ой гоп, я гуляла, з козаком я гуляла,
Під вербою стояла, женихалася,
Ой гоп, я гуляла, з козаком я гуляла,
Під вербою стояла, женихалася.

На вулицю я збиралася,
І рум’янцем малювалася.

Ой гоп, я гуляла, під вербою стояла,

З козаком я стояла, цілувалася,
Ой гоп, я гуляла, під вербою стояла,
З козаком я стояла, цілувалася.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:15
100
Ой сиділа дівчина край віконця
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Щербинівка, Бахмутський район03:15

Ой сиділа дівчина край віконця,
Виглядала дівчина ой чорноморця. (двічі)

Чорноморець, матінко, чорноморець
Вивів мене босeю ой на морозець. (двічі)

Вивів мене босую та й питає:
«Чи є мороз, дівчина, ой чи немає?» (двічі)

Ой нема морозу, тільки роса,
А я, молодесенька, ой стою боса. (двічі)

Простояла ніченьку та й байдуже,
Бо я чорноморчика ой люблю дуже. (двічі)
0:00 02:44
100
На городі верба рясна
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Щербинівка, Бахмутський район02:44

На городі верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Так вона красна ще й вродлива,
Вона красна ще й вродлива,
Її доля нещаслива.

Її доля нещаслива – (двічі)
Нема того, що любила.

Нема його та й не буде – (двічі)
Розраяли його люди.

Розраяли-розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)

І друг друга любить будем.

0:00 02:26
100
Ой у лузі та ще й при березі
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Щербинівка, Бахмутський район02:26

Ой у лузі та ще й при березі червона калина,
Спородила молода дівчина й хоро.., хорошого сина,
Спородила й молода дівчина й хоро.., хорошого син(а).

А де ж вона його спородила – в зеленій діброві,
Та й не дала тому козакові ні ща.., ни щастя, ни долі,
Та й не дала тому козакові ни ща.., ни щастя, ни дол(і).

– Було б тобі, моя рідна мати, цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя-долю дати,

Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя-долю дат(и).