На городі верба рясна

На городі верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Так вона красна ще й вродлива,
Вона красна ще й вродлива,
Її доля нещаслива.

Її доля нещаслива – (двічі)
Нема того, що любила.

Нема його та й не буде – (двічі)
Розраяли його люди.

Розраяли-розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)

І друг друга любить будем.