За туманом нічого й не видно
| Назва | За туманом нічого й не видно |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Залицяння, сватання , Кохання |
| Дата запису | 1 січ. 1994 р. |
| Місце запису | м. Дружківка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Раїса Володимирівна Симиген (1933), Іван Михайлович Симиген (1931), Лідія Степанівна Сидорчук (1936), Іван Свиридович Купріянко (1932) |
| Збирачi | Наталія Бабінцева |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
За туманом нічого й не видно,
За туманом нічого й не видно.
Тільки видно дуба зеленого,
Тільки видно дуба зеленого
Під тим дубом криниця стояла,
Під тим дубом криниця стояла
В тій криниці дівка й воду брала,
В тій криниці дівка й воду брала.
Та й впустила золоте відерце,
Та й впустила золоте відерце.
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| За туманом нічого й не видно | Пісні з особистого та родинного життя | м. Дружківка, Краматорський район | 01:54 |
За туманом нічого й не видно, Тільки видно дуба зеленого, Під тим дубом криниця стояла, В тій криниці дівка й воду брала, Та й впустила золоте відерце, Засмутила козакові серце, А хто ж теє відерце достане? Той зі мною на рушничок стане, Обізвався козак молоденький, – А я ж теє відерце дістану, | ||
| На вгороді верба рясна | Пісні з особистого та родинного життя | м. Дружківка, Краматорський район | 02:16 |
На вгороді верба рясна, (двічі) Вона красна, ще й красива, (двічі) Нема його та й не буде, (двічі) Розраяли розсудили, (двічі) А ми в парі ходить будем, (двічі) | ||
| За туманом ничого не видно | Пісні з особистого та родинного життя | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район | 02:29 |
За туманом ничого не видно, (двічі) Тільки видно дуба зеленого. (двічі) Під тим дубом криниця стояла, (двічі) В тій криниці дівка воду брала. (двічі) Та й впустила золоте відерце: (двічі) “Ой хто ж тоє відерце дістане, (двічі) Той зі мною на рушничок стане”. (двічі) Обізвався козаченько з гаю: (двічі) “Ой я ж тоє відерце дістану, (двічі) Та й з тобою на рушничок стану”. (двічі) |
