Лугом іду, коня веду
| Назва | Лугом іду, коня веду |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Залицяння, сватання , Нещасливе кохання |
| Дата запису | 1996 р. |
| Місце запису | с-ще Троїцьке, Сватівський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Марія Іванівна Гірюшта (1921) (с. Бабичеве, Троїцький (Сватівський) район), Іван Прокопович Романенко (1926) (с. Бабичеве, Троїцький (Сватівський) район) |
| Збирачi | Олена Руденко |
| Транскрипція | Юлія Лузан |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже,
Сватай мене, козаченько, люблю тебе дуже. (двічі)
Ой хоч сватай, хоч не сватай, тільки ж не цурайся,
Щоб та слава не пропала, що ти женихався. (двічі)
ー Женихався, не цурався, думав: «Моя буде»,
А тепер я роздивився – нехай беруть люди. (двічі)
