На загоні-гоні годувала коні
| Назва | На загоні-гоні годувала коні |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Залицяння, сватання |
| Дата запису | 28 лип. 1996 р. |
| Місце запису | с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942) |
| Збирачi | Наталія Рєзнік |
| Транскрипція | Юлія Лузан |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
На загоні-гоні годувала коні,
Годуючи ж ой коня загубила. (двічі)
Годуючи коні, коня загубила,
Пішла шукати ж – ой сама заблудила. (двічі)
Ой думала дівка, що дуб зелененький,
А то стояв ой козак молоденький. (двічі)
ー Гайдарю, гайдарю, та й виведи з гаю,
Бо я стою ж, ой доріжки не знаю. (двічі)
ー Ой коли б ти, дівко, доріжки не знала,
То ти б мене ж ой гайдарем не звала. (двічі)
А ти б же сказала: «Козаче-соколе,
Вивідь мене ж ой з зеленого бору». (двічі)
Вивідь же ти мене з зеленого бору,
Та й доведи ж ой до самого двору. (двічі)
