На загоні-гоні годувала коні

Ой ходила дівчинонька по лісочку,
Та й сколола ой білу ніжку на терночку. (двічі)

Болить, болить та біла ножка, болить больно,
Ходив козак ой до дівчини та й не довго. (двічі)

Ходив козак та до дівчини три годочки,
А дівчині ой показалося – три деньочки. (двічі)

Беруть, беруть миленького у солдати,
Та й забула ой дівчинонька розпитати. (двічі)

Ой забула та дівчинонька розпитати:
«Ой чи мені ой заміж іти чи гуляти?» (двічі)

«Гуляй, гуляй, ой дівчинонько, як гуляла,
Та й не кажи та всієй правди, що казала». (двічі)

Закувала зозуленька в саду на помості ой,
Приїхало до дівчини три козаки в гості ой,
Приїхало до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий коня в’яже ой,
Третій стоїть під віконцем, «Добрий вечір!» каже ой,
Третій стоїть під віконцем, «Добрий вечір!» каже.

ー Добрий вечір, стара мати, дай води напиться ой,
Кажуть люди дочка гарна, дозволь подивиться ой,
Кажуть люди дочка гарна, дозволь подивиться.

ー Вода в сінях у куточку, піди та й напийся ой,
Дочка в хаті на кроваті, піди подивися ой,
Дочка в хаті на кроваті, піди подивися.

ー Не холодна в тебе вода, піду до криниці, ой,
Не хороша в тебе дочка, піду до вдовиці ой,
Не хороша в тебе дочка, піду до вдовиці.

ー А в вдовиці дві світлиці, а третя маленька ой,
А в вдовиці дочка гарна та ще й молоденька ой,
А в вдовиці дочка гарна та ще й молоденька.

ー Не для тебе, сукин сину, колодізь копала ой,
Не для тебе, сукин сину, дочку годувала ой,
Не для тебе, сукин сину, дочку годувала.

І рвала, кідала червону рожу,
І рвала, кідала на бистру ріку.

І рвала, кідала через ворота,
Не смійся, козаче, що я й сирота.

Не смійся, козаче, що я й сирота.
Коли прийшов сватать, то я й не пішла.