Головна
Закувала зозуленька в саду на помості

Закувала зозуленька в саду на помості

Назва	Закувала зозуленька в саду на помості
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Залицяння, сватання
Дата запису	28 лип. 1996 р.
Місце запису	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942)
Збирачi	Наталія Рєзнік
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Закувала зозуленька в саду на помості ой,
Приїхало до дівчини три козаки в гості ой,
Приїхало до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий коня в’яже ой,
Третій стоїть під віконцем, «Добрий вечір!» каже ой,
Третій стоїть під віконцем, «Добрий вечір!» каже.

ー Добрий вечір, стара мати, дай води напиться ой,
Кажуть люди дочка гарна, дозволь подивиться ой,
Кажуть люди дочка гарна, дозволь подивиться.

ー Вода в сінях у куточку, піди та й напийся ой,
Дочка в хаті на кроваті, піди подивися ой,
Дочка в хаті на кроваті, піди подивися.

ー Не холодна в тебе вода, піду до криниці, ой,
Не хороша в тебе дочка, піду до вдовиці ой,
Не хороша в тебе дочка, піду до вдовиці.

ー А в вдовиці дві світлиці, а третя маленька ой,
А в вдовиці дочка гарна та ще й молоденька ой,
А в вдовиці дочка гарна та ще й молоденька.

ー Не для тебе, сукин сину, колодізь копала ой,
Не для тебе, сукин сину, дочку годувала ой,
Не для тебе, сукин сину, дочку годувала.

Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:20 100	На загоні-гоні годувала коні	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	03:20	На загоні-гоні годувала коні, Годуючи ж ой коня загубила. (двічі) Годуючи коні, коня загубила, Пішла шукати ж – ой сама заблудила. (двічі) Ой думала дівка, що дуб зелененький, А то стояв ой козак молоденький. (двічі) ー Гайдарю, гайдарю, та й виведи з гаю, Бо я стою ж, ой доріжки не знаю. (двічі) ー Ой коли б ти, дівко, доріжки не знала, То ти б мене ж ой гайдарем не звала. (двічі) А ти б же сказала: «Козаче-соколе, Вивідь мене ж ой з зеленого бору». (двічі) Вивідь же ти мене з зеленого бору, Та й доведи ж ой до самого двору. (двічі)
0:00 01:41 100	Ой журавко, журавко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	01:41	Ой журавко, журавко, Та ой журавко, журавко, Чого кричиш щоранку? ー Ой як мені не кричать, Та ой як мені не кричать, Ні з ким нічки ночувать. Сама ляжу – боюся, Та сама ляжу – боюся, Піду, піду втоплюся. ー Не топися, журавко, Та не топися, молода, Бо холодная вода. Тоді будеш топиться, Та тоді будеш топиться, Як водиця степлиться.
0:00 02:40 100	Летіла зозуля, на бережку сіла	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	02:40	Летіла зозуля, на бережку сіла, На бережку сіла ж ой та й стала ой кувать. На бережку сіла та й стала кувати, Не чуть мого милого ж, ой не чуть, не видать. Не чуть мого милого, не чуть, не видати, На жовтом пісочку ж ой два слідочки знать. Шо первий слідочок – коня вороного, А другий слідочок – ой парня ж молодо(го). Як піду в лісочок та зорву листочок, Та й понакриваю ж ой милого слідо(чок). Щоб роса не впала, пташки не ходили, Щоб мого милого ж ой кращі не люби(ли).