Головна
Закувала зозуленька в саду на помості

Закувала зозуленька в саду на помості

Назва	Закувала зозуленька в саду на помості
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Залицяння, сватання
Дата запису	28 лип. 1996 р.
Місце запису	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942)
Збирачi	Наталія Рєзнік
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Закувала зозуленька в саду на помості ой,
Приїхало до дівчини три козаки в гості ой,
Приїхало до дівчини три козаки в гості.

Один іде, коня веде, другий коня в’яже ой,
Третій стоїть під віконцем, «Добрий вечір!» каже ой,
Третій стоїть під віконцем, «Добрий вечір!» каже.

ー Добрий вечір, стара мати, дай води напиться ой,
Кажуть люди дочка гарна, дозволь подивиться ой,
Кажуть люди дочка гарна, дозволь подивиться.

ー Вода в сінях у куточку, піди та й напийся ой,
Дочка в хаті на кроваті, піди подивися ой,
Дочка в хаті на кроваті, піди подивися.

ー Не холодна в тебе вода, піду до криниці, ой,
Не хороша в тебе дочка, піду до вдовиці ой,
Не хороша в тебе дочка, піду до вдовиці.

ー А в вдовиці дві світлиці, а третя маленька ой,
А в вдовиці дочка гарна та ще й молоденька ой,
А в вдовиці дочка гарна та ще й молоденька.

ー Не для тебе, сукин сину, колодізь копала ой,
Не для тебе, сукин сину, дочку годувала ой,
Не для тебе, сукин сину, дочку годувала.

Редакція сайту ставиться з повагою до всіх етнічних і релігійних груп. Також ми розуміємо погляди прихильників мовного пуризму. Публікація образливих або лайливих слів є необхідністю задля збереження фольклорних матеріалів у тому вигляді, в якому вони побутували на момент запису.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:20 100	На загоні-гоні годувала коні	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	03:20	На загоні-гоні годувала коні, Годуючи ж ой коня загубила. (двічі) Годуючи коні, коня загубила, Пішла шукати ж – ой сама заблудила. (двічі) Ой думала дівка, що дуб зелененький, А то стояв ой козак молоденький. (двічі) ー Гайдарю, гайдарю, та й виведи з гаю, Бо я стою ж, ой доріжки не знаю. (двічі) ー Ой коли б ти, дівко, доріжки не знала, То ти б мене ж ой гайдарем не звала. (двічі) А ти б же сказала: «Козаче-соколе, Вивідь мене ж ой з зеленого бору». (двічі) Вивідь же ти мене з зеленого бору, Та й доведи ж ой до самого двору. (двічі)
0:00 01:44 100	Наступає чорна хмара, за нею ще й сива	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	01:44	Наступає чорна хмара, за нею ще й сива, Чи є в світі така, як я нещаслива? (двічі) ー Скажи ж мені, мати, де терен ламати, Скажи, де є щастя, я піду шукати. (двічі) ー Терен, моя доню ж, не треба ламати, Щастя само прийде, не треба шукати. (двічі) Чи я ж тебе, доню, в куплі не купала, Яка гірка доля в купель заглядала. (двічі)
0:00 03:02 100	Ой гаю, мій гаю	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	03:02	Ой гаю, мій гаю, густий – не прогляну, Шо й на тобі, гаю ж, ой ні вітру нема(є). (двічі) Та шо вітер не віє, гілля й не колише, Шо брат до сестриці ж ой часто пісьма пи(ше). (двічі) Шо він пише, пише, часто й одсилає: «Чи привикла, сестро ж, ой у чужому кра(ю)?» (двічі) «Хоч я й не привикла, треба привикати, Я в розкоші зросла ж, ой треба й горе зна(ти)». (двічі)