Головна
Світи, мати, свічку

Світи, мати, свічку

Назва	Світи, мати, свічку
Жанр	Весільні
Мотив	Весілля
Дата запису	28 лип. 1996 р.
Місце запису	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942)
Збирачi	Наталія Рєзнік
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Світи, мати, свічку,
Світи, мати, свічку,
Стрічай свою дочку,
На сінешнім порозі,
На останній дорозі.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 01:55 100	Дівчинонька йшла з комірочки	Весільні	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	01:55	Дівчинонька йшла з комірочки, Дівчинонька йшла з комірочки, Та вдарилась об одвіро(чки). Та вдарилась та й заголосила, Та вдарилась та й заголосила, Ой, Боже мій, що я й нароби(ла). Ой, Боже мій, що я й наробила, Ой, Боже мій, що я й наробила, Покинула, кого я люби(ла). А кого я та й зроду не знала, Ой кого я та й зроду не знала, Тепер йому дружиною ста(ла).
0:00 02:17 100	Славен вечір, дівич-вечір	Весільні	с. Іскра (Андріївка-Клевцове), Великоновосілківський (Волноваський) район	02:17	Славен вечір, дівич-вечір та рано-рано, Славен вечір, дівич-вечір та ранесень(ко). Не так славен, як ізряжен та рано-рано, Не так славен, як ізряжен та ранесень(ко). Ізрядила його Олесина ненька та рано-рано, Олесина ненька й уся родинонька та ранесень(ко). Розвий, сосно, сімсот квіток та рано-рано, Сімсот квіток ще й чотирі та ранесень(ко). Всім боярам квітка, а Саші немає та рано-рано, Нашо йому квітка, як Олеся дівка та ранесень(ко).
0:00 00:38 100	Із-за гори то не грім гримить	Весільні	с. Клюшниківка, Миргородський район	00:38	Із-за гори то не грім гримить, Із-за гори то не грім гримить, То Ванюша конем біжить, По каменнім мості До Марусі в гост(і). Коні наші та й поковані, Коні наші та й поковані, Вози наші помальовані, Грайте, коні,з нами, Ми йдемо з пана(ми). Хоч з панами, не з панами, З молодими бояра(ми).