Ой на горі, на високій

Ой дощ іде, дощ іде, до берези липне,
Козак коника веде, а дівчина кличе. (двічі)

Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко,
Більш до тебе не прийду, бо не велить батько. (двічі)

Бо не велить батько, ще й уся родина,
Більш до тебе не прийду, бо ти сиротина. (двічі)

Ой ходила дівчинонька по лісочку,
Та й сколола ой білу ніжку на терночку. (двічі)

Болить, болить та біла ножка, болить больно,
Ходив козак ой до дівчини та й не довго. (двічі)

Ходив козак та до дівчини три годочки,
А дівчині ой показалося – три деньочки. (двічі)

Беруть, беруть миленького у солдати,
Та й забула ой дівчинонька розпитати. (двічі)

Ой забула та дівчинонька розпитати:
«Ой чи мені ой заміж іти чи гуляти?» (двічі)

«Гуляй, гуляй, ой дівчинонько, як гуляла,
Та й не кажи та всієй правди, що казала». (двічі)

Зайшло сонце за лісок
Та прийди милий, чорнобривий,
Ой хоч до мене на…, ой на часок.

Хоч до мене на часок
Та й ляжем спати на кроваті,
Ой розкажу я то…, ой тобі сон.

Розкажу я тобі сон
Та сон про тебе, сон про мене,
Ой сон про нашую ой любов.

Сон про нашую любов
Та шо ти клявся, ше й божився:
"Ой не покину я, ой я тебе!".

"Не покину я тебе!"
Та й а сєчас же покидаєш,
Ой серцю жалю за…, ой завдаєш.

Серцю жалю завдаєш
Та серцю жалю ще й печалі,
Ой серденятку мо…, ой моєму.