Головна
Як піду я в суботу й по воду

Як піду я в суботу й по воду

Назва	Як піду я в суботу й по воду
Жанр	Весільні
Мотив	Родинне життя
Дата запису	1 лип. 1995 р.
Місце запису	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Надія Опанасівна Мірошниченко (1926)
Збирачi	Юлія Гнідунець
Транскрипція	Оксана Бугайченко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Як піду я в суботу й по воду,
Та й поставлю відра коло брод(у).
А сама піду до чужого роду,
Й подивлюся, що свекруха роб(ить).

А свекруха вечеряти варе,
Й а свекорка дубиночку пар(е).
Та парся, парся, сирая дубина,
Начувайся, чужая й дитина.

Ой, да за що ж, тато, чуже дитя бити?
Вона вміє спекти і зварити,
Та вона вміє спекти і зварити,
Ой, а ще й к тому до роду говорить.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:44 100	Ростіть, ростіть, огірочки	Пісні з особистого та родинного життя	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	01:44	Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки. Не бачила миленького чотири деньоч(ки). На п’ятий день побачила, як коров я гнала. Не сказала “добрий вечір”, бо мати стоя(ла). Не сказала “добрий вечір”, бо мати стояла. Махнув миленький платочком: “Будь мила здоров(а)”. А кінь і вже води не п’є, він ріженьку чує. Десь мій милий, чорнобривий з другою ночу(є). Ночуй, ночуй, мій миленький, ночуй, начувайся. А як вийдеш на вулицю – зо мною не знайсь.
0:00 03:15 100	Ой вербо, вербо, де ти зросла	Пісні з особистого та родинного життя	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	03:15	Ой вербо, вербо, де ти зросла, Що твоє листячко вода знесла? (двічі) Ой знесла, знесла ж тиха вода, А я ж молода, як ягода. (двічі) Я молодая, як ягода, Не піду заміж за рік, за два. (двічі) А піду заміж аж п’ятого, За того п’яницю проклятого. (двічі) … ніченька, все він п’є та п’є, Прийде додомоньку мене він б’є. (двічі) Ой кукушечка, все ж і ку та й ку, За що я терпля таку муку? (двічі) А соловеєчко все ж тьох та тьох, Котяться сльозоньки, як той горох. (двічі)
0:00 02:53 100	По-за лугом зелененьким	Пісні з особистого та родинного життя	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	02:53	По-за лугом зелененьким, (двічі) Брала вдова льон дрібненький. (двічі) Вона брала, вибирала, (двічі) Тонкий голос подавала. (двічі) Там Василько сіно косе, (двічі) Тонкий голос переносе. (двічі) Бросив косу додолоньку, (двічі) А сам пішов додомоньку. (двічі) Вийшла мати із кімнати, (двічі) Стала Василя питати: (двічі) “Чому лежиш та й думаєш? (двічі) Чому не п’єш, не гуляєш?” (двічі) “Дозволь, мати, вдову брати, (двічі) Тоді будем пить-гуляти.” (двічі) “Не дозволю вдови брати, (двічі) Вдова вміє чарувати. (двічі) Чарувала мужа свого, (двічі) Причарує сина мого”. (двічі)