​Ростіть, ростіть, огірочки

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду поливати дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки в чорити деньочки,
Не бачила миленького аж три вечорочк(и). (двічі)

На четвертий побачила, як череду гнала,
Не сказала: «Добрий вечір», бо мати стоял(а). (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала: «Добрий вечір», шоб не розгнівивс(я). (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду й поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочка,
Не бачіла й миленького чотирі годочка. (двічі)

А на п’ятий побачіла, як череду гнала,
Не посміла й сказать: «Здравствуй», бо мати й стояла. (двічі)

А я йому: «Здравстуй», він міні – нічого,
Махнув біленьким платочком: «Будь, мила, здорова».

«Будь мила й здорова, да я виїзжаю,
Приступи ближче до коня, з коня поцилую». (двічі)

«Ой щоб тебе цилувала лихая й година,
Через тебе одцуралась вся моя й родина.

Одцурався батько, одцурась мати,
Іще той не одцурався, що сватати брався».

Посіяла огірочки низько над водою,
Сама буду поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки,
Не бачила миленького чотирі годочки. (двічі)

А на п’ятий побачила, як корову гнала,
Не сказала «Добрий вечір», бо мати стояла. (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала «Добрий вечір», щоб не насварився. (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою,
Поливала й огірочки дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі годо(чки). (двічі)

А на п’ятий побачила як череду гнала,
Не сказала «добрий вечір», бо мати стоя(ла). (двічі)

А мати стояла, а батько дивився,
Не сказала йому «добрий вечір", шоб не насвари(вся). (двічі)

Летять галки через балки, летять вони, крячуть,
Перекажіть тій дівчині, що за мною пла(че). (двічі)

Нехай вона там не плаче, я й тут не журюся,
Нехай вона заміж вийде, я й тут оженю(ся)! (двічі)

Бодай тебе та й женила лихая година,
Ізв’язала мені руки малая й дити(на)! (двічі)

Посіяла й огірочки близько над водою,
Сама й буду поливати дрібною сльозо(ю). (двічі)

Ростіть, ростіть, огирочки, в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі годо(чки). (двічі)

А на п’ятий побачила, як череду гнала,
Не сказала й «добрий вечір», бо мати стоя(ла). (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не посміла сказать «здраствуй", шоб не насвари(вся). (двічі)

Посіяла огірочки в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі деньо(чки) (варіант – годочки). (двічі)

На п’ятий день побачила, як корову гнала,
“Добрий вечір!” не сказала, бо мати стоя(ла). (двічі)

“Добрий вечір!” не сказала, щоби не свари(вся). (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочки,
Не бачила миленького чотирі годочка. (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою
Сама буду поливати дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть огірочки в чотири листочки,
Не бачила миленького чотири годочки. (двічі)

На п’ятий год побачила, як череду гнала,
Не сказала «Добрий вечір!», шо мати стояла. (двічі)

Шо мати стояла, а батько дивився,
Не сказала «Добрий вечір!», шоб не насварився. (двічі)

Посіла огірочки, близько над водою,
Сама буду й поливати, дрібною сльозою. (двічі)

Ростіть, ростіть, огірочки, в чотирі листочка,
Не бачіла й миленького чотирі годочки. (двічі)

А на п’ятий побачіла, як череду гнала,
Не сказала «Добрий вечір!», бо мати й стояла. (двічі)

Бо мати стояла, а батько дивився,
Не посміла сказать «Здрастуй!», щоб не насварився. (двічі)

Батько добрий, батько добрий, а мати лихая,
Не пускає на вулицю, каже – молодая. (двічі)

Посіяла огірочки близько над водою,
Сама буду й поливати дрібною слєзою,
Сама й буду поливати дрібною сльозой(у).

Ростіть-ростіть, огірочки, в чотири листочки,
Не бачила й миленького чотири й годочки,
Не бачила миленького чотири й годочк(и).

А на п’ятий побачила, як череду й гнала,
Не сказала «Здраствуй, милий», бо й мати стояла,
Не сказала «Добрий вечір», бо мати стояла.

Бо мати стояла, а батько дивився.
Не косила, не зав’яжеш, щоб не насварився. (двічі)

Посадила й огірочки близько над водою,
Поливала й огірочки дрібною сльозой(у).

Ростіть-ростіть, огірочки, в чотири листочки,
Не бачила миленького аж три вечероч(ки).

На четвертий побачила, як череду гнала.
Не сказала «Добрий вечір», бо мати стоял(а).

Летить орел сизокрилий, та й летючи кряче:
– Перекажи дівчинонькі, що за мною плач(е).

Нехай вона та й не плаче, бо я не журюся,
Нехай вона заміж іде, а я й оженюсь.

По-за лугом зелененьким, (двічі)
Брала вдова льон дрібненький. (двічі)

Вона брала, вибирала, (двічі)
Тонкий голос подавала. (двічі)

Там Василько сіно косе, (двічі)
Тонкий голос переносе. (двічі)

Бросив косу додолоньку, (двічі)
А сам пішов додомоньку. (двічі)

Вийшла мати із кімнати, (двічі)
Стала Василя питати: (двічі)

“Чому лежиш та й думаєш? (двічі)
Чому не п’єш, не гуляєш?” (двічі)

“Дозволь, мати, вдову брати, (двічі)
Тоді будем пить-гуляти.” (двічі)

“Не дозволю вдови брати, (двічі)
Вдова вміє чарувати. (двічі)

Чарувала мужа свого, (двічі)
Причарує сина мого”. (двічі)

“Лугом іду, коня веду, розливайся, луже!
Сватай мене, козаченько, люблю тебе дуже! (двічі)

Ой хоч сватай, хоч не сватай, ой, хоч не цурайся,
Щоб та слава не пропала, що ти женихався”. (двічі)

“Женихався, не цурався, думав тебе брати,
За лихими воргами мушу покидати. (двічі)

Ой якби ж ти, дівчинонько, була багатенька,
Взяв тебе за рученьку, повів до батенька”.(двічі)

“Ой якби я, козаченько, була багатенька,
Наплювала б я на тебе, на твого батенька”. (двічі)

“Ой та што б ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла,
Як при битій, при дорозі рута-м’ята зійшла”. (двічі)

“Ой бодай ти, козаченьку, тоді оженився,
Як у млині на камені кукіль уродився”. (двічі)

А при битій, при дорозі, рута-м’ята зійшла,
А вже ж тая дівчинонька давно заміж вийшла. (двічі)

А у млині на камені кукіль ще не сходить,
Старий козак, як собака, неженатий ходить. (двічі)

В кінці греблі шумлять верби, що я й насадила,
Нема мого миленького, що я полюбила. (двічі)

Нема його та й не буде, поїхав за Десну,
Сказав: “Рости, дівчинонько, на другую весну”. (двічі)

Росла, росла дівчинонька, та й на порі стала,
Ждала, ждала козаченька, та й плакати стала. (двічі)

Плачте, очі, плачте, карі, така ваша доля,
Полюбила козаченька при місяці стоя. (двічі)

Не я його полюбила, полюбила мати,
Вона мені повеліла рушнички давати. (двічі)

Один дала, другий дала, на третьому стала,
А четвертим, шовком шитим, рученьки зв’язала. (двічі)

І зв’язала рученята шовковим платочком,
І уквітчала голівоньку восковим віночком. (двічі)

Тепер мені не ходити, куди я ходила,
Тепер мені не любити, кого я любила. (двічі)

Тепер мені туди ходить, куди люди скажуть,
Тепер мені того любить, з ким рученьки зв’яжуть. (двічі)