Я доярочка сама, звуть мене Маруся
| Назва | Я доярочка сама, звуть мене Маруся |
|---|---|
| Жанр | Колгоспні, Жартівливі, Сучасні пісні та новотвори |
| Мотив | Сільськогосподарська робота, колгоспне життя |
| Дата запису | 1 черв. 1997 р. |
| Місце запису | с-ще Калинівка, Бахмутський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Валентина Іванівна Нечитайло (1938), Надія Іванівна Плужнікова (невід.), Ганна Никифорівна Колєснік (1928) (с. Макіївка, Сватівський район), Олена Степанівна Череповська (1929), Світлана Станіславівна Свєстіна (1968) |
| Збирачi | Юлія Іщенко |
| Транскрипція | Ліна Добрянська |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Я доярочка сама, звуть мене Маруся,
В мене чорних брів нема, та я й не журюся,
Доярочка, молодесенька,
В мене чорних брів нема, та я й не журюся.
Невродлива я сама та до праці звична,
І я дружу я з усіма, бо я симпатична,
Доярочка, молодесенька,
І я дружу я з усіма, бо я симпатична.
Хтось мене бува лайне, скаже, що сварлива,
Але люблять всі мене, бо я справедлива,
Доярочка, молодесенька,
Але люблять всі мене, бо я справедлива.
Критікуй мене сама, критіка – не сварка,
Я свою вину прийму, адже я доярка,
Доярочка, молодесенька,
Я свою вину прийму, адже я доярка.
