Ой, заграйте, музики

Як поїхав мій миленький на базар до рідні,
Купив мені черевички – ось вони, на мені.
Щоб я його голубом звала,
Щоб я йому правду казала.
Я не буду голубом звати,
Я не буду правди казати.

Як поїхав мій миленький на базар, до рідні,
Купив мені хустиночку – ось вона, на мені.
Щоб я його голубом звала,
Щоб я йому правду казала.
Я не буду голубом звати,
Я не буду правди казати.

Як поїхав мій миленький на базар, до рідні,
Купив мені спідничину – ось вона, на мені.
Щоб я його голубом звала,
Щоб я йому правду казала.
Я не буду голубом звати,
Я не буду правди казати.

Як поїхав мій миленький на базар, до рідні,
Купив мені нагаєчку – ось вона, по мені.
Щоб я його голубом звала,
Щоб я йому правду казала.
Тепер буду голубом звати,
Тепер буду правду казати.
Тепер буду голубом звати,
Тепер буду правду казати.

Іде, іде дощик, в долині калюжа,
Розсердилась жінка та й на свого мужа. (двічі)

Розсердилась жінка та й на свого мужа,
Вилізла собі на піч та й лежить недужа. (двічі)

– Іди, чоловіче, від хати до хати,
Для своєї жінки та й ліки шукати. (двічі)

– Уставай-но, жінка, приніс тобі меду,
– Їй Богу, не встану, голівки не зведу. (двічі)

Вчили чоловіка та й добрії люди:
Візьми хворостину – здоровою буде. (двічі)

Запрягає чоловік рябую кобилу,
Та й поїхав він у ліс по ту хворостину. (двічі)

– Вставай, вставай, жінко, привіз хворостину,
На слабую голівоньку та (й) на твою спину. (двічі)

Жінка зразу встала, та як не лежала,
Обійняла чоловіка, та поцілувала. (двічі)

– Пошли ж тобі, муже, з високого неба,
Що ти догадався, чого мені треба. (двічі)

Іде, іде дощик, в долині калюжа,
Помирилась жінка та із своїм мужем. (двічі)

Ой піду я до кумоньки в суботу, в суботу,
Розкажу я своїй кумці гризоту, гризоту.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, гризота, ой так-так. (двічі)

ー Ой, кумонька-сусідонька, гризота, гризота,
Десь пропала моя курка чубата, чубата.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, чубата, ой так-так. (двічі)

Ой пропала чубатенька, червоний гребінець,
Чи не впала моя курка до тебе у горнець.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, у горнець, ой так-так. (двічі)

ー Не була я вчора дома ни вночі, ни вночі,
Не бачила твою курку на очі, на очі.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, на очі, ой так-так. (двічі)

Заглянула кума кумі у горщик, у горщик –
Її курки чубатої лиш ніжки, лиш ніжки.
Ой ціп-ціп, куд-кудак, лиш ніжки, ой так-так. (двічі)

ー Може бути я до вуйни пішла у той кінець,
Твоя курка чубатенька упала у горнець,
Ой ціп-ціп, куд-кудак, у горнець, ой так-так. (двічі)