Ой за лісочком сонечко встало
| Назва | Ой за лісочком сонечко встало |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Залицяння, сватання , Кохання |
| Дата запису | Сер. 1997 р. |
| Місце запису | м. Часів Яр, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Ніна Пилипівна Корякіна (невід.) |
| Збирачi | Тетяна Рогаченко |
| Транскрипція | Ліна Добрянська |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Ой за лісочком сонечко встало,
Сива зозуля та й закувала.
Та й закувала, та й на тополі,
Де дівчинонька ходила в полі.
Та й закувала, та й на тополі,
Де дівчинонька ходила в полі.
Їхали хлопці в поле орати,
Милий спинився та й став питати:
– Гей, дівчинонько, вишневий цвіте,
Кого раненько думала стріти?
– Гей, дівчинонько, вишневий цвіте,
Кого раненько думала стріти?
– Я рвала в полі ромашки білі,
Кого чекала – того зустріла.
В тихий садочок до мене, хлопче,
Ніхто, крім тебе стежок не топче.
В тихий садочок до тебе, хлопче,
Ніхто, крім тебе стежок не топче.
Ой за лісочком сонечко встало,
Сива зозуля та й закувала,
Та й закувала в зеленім гіллі,
Скоро ми будем всі на весіллі.
Та й закувала в зеленім гіллі,
Скоро ми будем всі на весіллі.
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Не тучки, не хмари | Пісні з особистого та родинного життя | м. Часів Яр, Артемівський (Бахмутський) район | 01:13 |
Не тучки, не хмари, сам дощик іде, ー Марусино-серце, порадуй мене, ー Женися, козаче, тобі вже пора, | ||
| Ой у вишневому садочку | Пісні з особистого та родинного життя
1
Пісні літературного походження | м. Часів Яр, Артемівський (Бахмутський) район | 02:40 |
Ой у вишневому садочку, Ой у зеленому садочку, «Ой ти дівчино чорноброва, «Моя матуся тебе знає, «А я матусі не злякаюсь, | ||
| Ой сиділа дівчина край віконця | Пісні з особистого та родинного життя | с-ще Щербинівка, Бахмутський район | 03:15 |
Ой сиділа дівчина край віконця, Чорноморець, матінко, чорноморець Вивів мене босую та й питає: Ой нема морозу, тільки роса, Бо я чорноморчика ой люблю дуже. (двічі) |