Місяць на небі, зіроньки сяють

НазваМісяць на небі, зіроньки сяють
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивЗалицяння, сватання , Кохання
Дата запису20 лип. 1996 р.
Місце записум. Бахмут, Бахмутський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціГалина Тимофіївна Пустовіт (1934) (Народилась у с. Луб’янка Білоцерківського р-ну Київської обл.)
ЗбирачiНіла Лисюк
ТранскрипціяЛариса Лукашенко
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Вийди, дівчино, серце бажає. (двічі)

Вийди, дівчино, не бійся морозу,
Я ж твоїх ніжок не поморожу. (двічі)

Я ж твоїх ніжок не поморожу,
Я ж твої ніжки у шапочку зложу. (двічі)

А в мене шапочка недорогая,
Чотири воли заплаченая. (двічі)

Чотири воли, ще й дві корови,
За біле личко, за чорні брови. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:53
100
Ой у полі нивка
Пісні з особистого та родинного життя
м. Бахмут, Бахмутський район01:53

Ой у полі нивка, кругом материнка,
Там дівчина жито жала, гарна, чорнобривка. (двічі)

Жала вона, жала, сіла спочивати,
Їхав козак дорогою, мусів шапку зняти. (двічі)

Мусів шапку зняти, «добрий день» сказати,
«Помагай Біг, дівчинонько, тобі жито жати». (двічі)

А дівчина встала, йому відказала,
Вона ж того козаченька серденьком назвала. (двічі)

А вже ж тая слава по всім городочку,
Що дівчина козакові вишила сорочку. (двічі)

А вже ж тая слава по всім селі стала,
Що дівчина з козаченьком на рушничок стала. (двічі)

0:00 00:58
100
Ой сюди гора
Пісні з особистого та родинного життя
м. Бахмут, Бахмутський район00:58

Ой сюди гора, а туди – друга,
Поміж тими крутими горами сходила зоря.

Ой то ж не зоря, дівчина моя,
З новенькими ой да відерцями по водицю йшла.

«Дівчина моя, напій же коня,
З рубленої ой да криниченьки, з повного відра».

«Козаченьку мій, якби я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід та й напоїла».

0:00 03:16
100
Ой за лугом зелененьким
Пісні з особистого та родинного життя
м. Бахмут, Бахмутський район03:16

Ой за лугом зелененьким, (двічі)
Брала вдова льон дрібненький. (двічі)

Брала вона, вибирала, (двічі)
Тонкий голос подавала. (двічі)

Там Василько сіно косить, (двічі)
Тонкий голос переносить.

Кинув косу додолоньку, (двічі)
А сам пішов додомоньку.

А сам пішов додомоньку, (двічі)
Схилив на стіл голівоньку.

Схилив на стіл голівоньку, (двічі)
Та й задумав про вдівоньку.

«Позволь, мати, вдову брати, (двічі)
Перестану пить-гуляти».

«Не позволю вдову брати, (двічі)
Вдова вміє чарувати.

Зчарувала мужа свого, (двічі)
Причарує й сина мого». (двічі)