Тече річенька
| Назва | Тече річенька |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя, Розлука, Чужина, Журба, туга |
| Дата запису | 3 лип. 1998 р. |
| Місце запису | с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Марія Іванівна Рудика (1922), Марія Миколаївна Садовська (1935) (с. Черепівка Буринський (Конотопський) район) |
| Збирачi | Тетяна Дробот |
| Транскрипція | Лариса Лукашенко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Тече річенька, невеличенька, схочу ー перескочу,
Оддай же мене, моя матінко, за кого я схочу. (двічі)
Як оддавала, приказувала: «В гостях не бувати,
А якщо прийдеш, моя донечка, то вижену з хати». (двічі)
Терпіла я год, терпіла другий, третій не стерпіла,
Перетворилась сизой зозульой, додому летіла. (двічі)
Прилетіла в сад, сіла на калині та й стала кувати,
Та й стала кувать, жалю завдавать всій своїй родині. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Зеленая вишня з-під кореня вийшла | Пісні з особистого та родинного життя
1
Строкові | с-ще Зоря, Краматорський район | 04:05 |
Зеленая вишня з-під кореня вийшла, Ой вийду на гору та й гляну додолу. – Варила, варила – не много й не трошки. – Згадай мене, мамо, хоч у раз у вівторок, Ти думаєш, мамо, що я тут не плачу, Ти думаєш, мамо, що я тут паную, Віддали ж мене заміж, де я не привична. (двічі) | ||
| Ой вишенька-черешенька, чом ягід не родиш | Пісні з особистого та родинного життя | с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район | 01:02 |
Ой вишенька-черешенька, чом ягід не родиш, «Ой як мені ягід родить, як цвіт опадає, | ||
| Ой піду я в ліс по дрова | Пісні з особистого та родинного життя | с-ще Новодонецьке, Краматорський район | 04:22 |
Ой піду я в ліс по дрова, наламаю лому, Ой в чужиї стороненьки ни батька й ни неньки, Пойте, пойте, соловейки разними галасами, Ой зірву я с рози квітку та постю на воду: Ой пливла да пливла квітка та й стала кружитца, «Ой чого ж ти, з рози квітко, так рано зів’яла, Чи синів ти поженила, чи дочок віддала, |