Головна
Проважала мати сина у салдати

Проважала мати сина у салдати

Назва	Проважала мати сина у салдати
Жанр	Балади
Мотив	Вбивство, Нещаслива доля, Родинне життя
Дата запису	3 лип. 1998 р.
Місце запису	с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Марія Іванівна Рудика (1922), Мотря Опанасівна Олексієнко (1923) (с. Черепівка Буринський (Конотопський) район)
Збирачi	Тетяна Дробот
Транскрипція	Лариса Лукашенко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Проважала мати сина у салдати,
Молоду невістку – в поле жито жать. (двічі )

Вона жала, жала, жала-вижинала,
Поки серед поля тополею стала. (двічі)

Прийшов син додому й став матір питати:
«Мати ж моя, мати, що ж то за дивина,
Що серед поля росте тополина?» (двічі)

«Бери, син, сакиру..,
Та й зрубай у полі тую тополину». (двічі)

Первий раз ударив – вона похилилась,
Другий раз ударив – вона попросилась. (двічі)

«Не рубай, казаче, тую тополину,
Бо там спить у листі нашая дитина». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:00 100	Ой під тим дубом, під дубиною	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район	02:00	Ой під тим дубом, під дубиною, Седит голубчик з голубиной. Вони сиділи та й парувались, Правим крилечком та й обніма(лись). Де взявся вистріл, вистріл з-за дуба, Убив голуба ー голубка вдо(ва). Вийшов охотник, охотник з бору, Узяв голубку, приніс додо(му). Дав він їй їсти, дав він їй пити, Чистой водиці, ярой пшени(ці). «Не хочу їсти, не хочу пити, Нема милого, ні з ким говори(ти)».
0:00 03:15 100	Несе мати воду, коромисло гнеться	Балади 1 Сучасні пісні та новотвори	с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район	03:15	Несе мати воду, коромисло гнеться, А син на порозі стоїть да сміється. (двічі) «Неси швидше воду, бо нічим умиться, Плутаєш ногами, бо гидко дивиться. (двічі) Неси швидше воду, іди, рубай дрова, Шоб через годину вечеря готова. (двічі) Мати ж моя, мати, мати ж моя Настя, Ой бери ж ти торбу – вона тобі здасться. (двічі) Ой бери ж ти торбу, палицю дубову Да й не кажи людям, шо син вигнав з дому». (двічі) А чириз годочок внучок народився, А син на порозі стоїть, зажурився. (двічі) «Мати ж моя, мати, мати ж моя Настя, Ой вернись додому, бо ти мені здасться». (двічі) Прийшов у садочок зозулю питати: «Ой скажи, зозуля, а де ж моя мати?» (двічі) «Була у садочку, всю нічку кувала, А на позаранку замерзати стала». (двічі) Прийшли чужі діти, хворост собірали, Взяли твою маму, додому забрали». (двічі)
0:00 09:37 100	Як затоплю в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Вишневе, Валківський район	09:37	Як затоплю в новій хаті сирими дровами, Як затоплю в новій хаті сирими дровами. Та й заллю я сирі дрова холодной водою, Та й заллю я сирі дрова холодной водою. А сам піду до дівчини, та й до молодої, А сам піду до дівчини, та й до молодої. «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку!», «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку! Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку, Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку!». Як прийшов же він додому, став ножа точити, Його жінка, як сива голубка, начала просити: (двічі). «Чоловіче, чоловіче, дай добру годину, А я сяду погодую малую (маленьку) дитину!» (двічі). «Тоді ж будеш, моя мила, дитя годувати, Як я піду до Дунаю ножа полоскати!» (двічі). «Сосідоньки-голубоньки, дайте неньці знати, Нехай ненька ізтихенька до мене прибуде!» (двічі) Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала, Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала. «Ах ти доню, моя доню, що ти наробила? Повну хату ще й кімнату крові напустила! (двічі) Та й діточок гарнесеньких та й посиротила, Та й діточок гарнесеньких та й посиротила!» «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, А ще ж тая дівчинонька, що жонатих любить!» (двічі)