Проважала мати сина у салдати
| Назва | Проважала мати сина у салдати |
|---|---|
| Жанр | Балади |
| Мотив | Вбивство, Нещаслива доля, Родинне життя |
| Дата запису | 3 лип. 1998 р. |
| Місце запису | с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Марія Іванівна Рудика (1922), Мотря Опанасівна Олексієнко (1923) (с. Черепівка Буринський (Конотопський) район) |
| Збирачi | Тетяна Дробот |
| Транскрипція | Лариса Лукашенко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Проважала мати сина у салдати,
Молоду невістку – в поле жито жать. (двічі )
Вона жала, жала, жала-вижинала,
Поки серед поля тополею стала. (двічі)
Прийшов син додому й став матір питати:
«Мати ж моя, мати, що ж то за дивина,
Що серед поля росте тополина?» (двічі)
«Бери, син, сакиру..,
Та й зрубай у полі тую тополину». (двічі)
Первий раз ударив – вона похилилась,
Другий раз ударив – вона попросилась. (двічі)
«Не рубай, казаче, тую тополину,
Бо там спить у листі нашая дитина». (двічі)
