Головна
Ой ковалю, коваль, коваленко

Ой ковалю, коваль, коваленко

Назва	Ой ковалю, коваль, коваленко
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Вбивство, Зрада, Нещаслива доля, Позашлюбна дитина, Родинне життя
Дата запису	1995 р.
Місце запису	с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Марія Федорівна Любич (1939)
Збирачi	Світлана Соловйова
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой ковалю, коваль, коваленко,
Чом не встаєш рано-пораненько?

Чом не встаєш рано-пораненько,
Чом не куєш желізо тоненько?

Чи й у тебе сталі не хватає,
Чи у тебе дівчини немає?

Єсть у мене сталі удоволі,
Єсть у мене дівка й до любові.

Вона ж мені горя наробила,
Із вечора постіль постелила.

Із вечора постіль постелила,
Опівночі сина спородила.

Опівночі сина спородила,
До схід сонця в криниці втопила.

Ой дай, Боже, снігу та морозу,
Щоб криниця до дна вимерзала.

Щоб криниця до дна вимерзала,
Щоб дитина та й не виринала.

Варіанти виконання та схожі пісні:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 05:53 100	Коваль, коваль, коваль, коваленко +5 Відкрийте сторінку пісні, щоб дізнатися про 5 інших варіантів	Балади	с. Киселі, Первомайський район	05:53	Коваль, коваль, коваль, коваленко ж, Чом не куєш желіза тонень(ко)? Чом не куєш желіза тоненько ж, Чи й у тебе желіза нема? Чи й у тебе желіза немає, Чи й у тебе сталі не хвата? Єсть у мене желіза вдоволі ж, Єсть у мене дівка до любо(ві). Вона мені горя наробила ж, Що звечора й постіль постели(ла). Що й звечора постіль постелила ж, А з півночі сина спороди(ла). А з півночі сина спородила, На світанку в криницю зноси(ла). Ой дай, Боже, снігу та морозу ж, Щоб криниця й до дна вимерзла. Ой дай, Боже, снігу та морозу ж, Щоб замело й стежки та доро(жки). Щоб замело стежки та дорожки ж, Щоб не взнали прокляті воро(жки). Щоб не взнали, куди я ходила ж, Щоб не взнали, кого я й носи(ла).
0:00 02:34 100	Ой ковалю, коваль, коваленку+5 Відкрийте сторінку пісні, щоб дізнатися про 5 інших варіантів	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Добропілля, Валківський район	02:34	Ой ковалю, коваль, коваленку. (двічі) Чом не куєш рано-пораненько? (двічі) Чи й у тебе жиліза немає? (двічі) Єсть у мене жиліза доволі. (двічі) Єсть у мене дівка до любови. (двічі) (Вона ж мені слави наробила. Вона мені дитя породила, А співночі в криниці втопила. Пошли, Боже, снігу і морозу, Щоб не знали сусіди й вороги, Щоб не знали, куди я ходила, Щоб не знали, кого я любила. Я ж любила козацького сина, Я ж думала, що він син козацький, А він, сукин син, циганський.)
0:00 03:06 100	Ой ковалю, коваль, коваленко+5 Відкрийте сторінку пісні, щоб дізнатися про 5 інших варіантів	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лиман, Зміївський (Чугуївський) район	03:06
0:00 03:04 100	Коваль, коваль, коваль, коваленко+5 Відкрийте сторінку пісні, щоб дізнатися про 5 інших варіантів	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	смт Чкаловське, Чугуївський район	03:04	Коваль, коваль, коваль, коваленько, Чом не куєш рано-пораненько? Чом не куєш рано-пораненько, Чи й у тебе заліза немає? Чи й у тебе заліза немає, Чи й у тебе сталі не хватає? Єсть у мене заліза доволі, Єсть у мене дівка до любові. Вона ж мені слави наробила , Ще й співночі сина спородила. Ще й співночі сина спородила, А на ранок в криницю носи(ла). Ой дай, Боже, снігу та морозу, Щоб замело стежки та й дорожки. Щоб замело стежки та дорожки, Щоб не знали прокляті ворожки. Щоб не чули, куди я ходила, Щоб не знали, кого я й носила. Щоб не знали, кого я й носила, Я носила козацького сина.	Рекомендований варіант
0:00 02:10 100	Ой ти коваль, коваль-коваленько+5 Відкрийте сторінку пісні, щоб дізнатися про 5 інших варіантів	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Курахівка, Покровський район	02:10	Ой ти коваль, коваль-коваленько, Чом не куєш рано-пораненько? Ой чи в тебе жаліза немає, Ой чи в тебе сталі нехватає? Єсть у мене жалізо й станина, Єсть у мене дочка Катерина. Єсть у мене дочка Катерина, Которая слави наробила. Шо звечора дитину родила, Опівночі в криницю носила. Опівночі в криницю носила, А досвіту з вітром говорила. Ой ви вітри, холодни й буйниї, Да занесіть всі стежки-доріжки. Да занесіть всі стежки-дороги, Шоб не знали сусіди-вороги. Шоб не знали, куди я ходила, Шоб не знали, кого я носила.