Головна
Чорноморець, мамінько,

Чорноморець, мамінько,

Назва	Чорноморець, мамінько,
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Козацькі
Мотив	Кохання, Побачення
Дата запису	15 черв. 2003 р.
Місце запису	с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Варвара Трохимівна Соколова (1923)
Збирачi	Вікторія Омельченко
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Чорноморець, мамінько, ой чорноморець,
Вивів мене ж, босую, на морозець. (двічі)

Вивів мене босую ох та й питає:
“Чи є мороз, дівчино, чи немає?” (двічі)

Ой нема морозу, тільки ж роса,
Та простояла дівчина всю ніч боса.
Простояла ж дівчина всю ніч боса.

Простояла босая ох та й байдуже,
“Люблю, мамо, чорноморця, люблю дуже!”

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:58 100	Ой у полі верба, під вербою вода	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с-ще Троїцьке, Сватівський район	01:58	Ой у полі верба, під вербою вода, Гей, там дівчина мила, чорнобрива, хороша, молода. (двічі) На доріжку глядить, а доріжка курить, Гей, там то їдуть славні козаченьки на конях вороних. (двічі) Один козак під’їжджа, до дівчини гука, ー Гей, ти дівчино, мила, чорнобрива, напій же мені коня. (двічі) ー Невеликий ти пан та й напій коня сам, Гей, зимна роса, а дівчина боса, ніженьки зросить собі. (двічі) Ой у полі верба, під вербою вода, Гей, там то їдуть славні козаченьки на конях вороних. (двічі)
0:00 02:00 100	Ой дощ іде, дощ іде	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с. Яблунівка, Костянтинівський (Краматорський) район	02:00	Ой дощ іде, дощ іде, до берези липне, Козак коника веде, а дівчина кличе. (двічі) Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко, Більш до тебе не прийду, бо не велить батько. (двічі) Бо не велить батько, ще й уся родина, Більш до тебе не прийду, бо ти сиротина. (двічі)
0:00 03:32 100	Шумлять верби в кінці греблі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район	03:32	Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила, Нема мого миленького, що я й полюбила. (двічі) Нема його, та й не буде – поїхав за Десну, Сказав: «Рости, дівчинонько, на другую весну». (двічі) Росла, росла дівчинонька, та й на порі стала, Ждала, ждала козаченька, та й плакати стала. (двічі) Плачте, очі, плачте, карі – така ваша доля, Полюбила козаченька при місяцю стоя. (двічі) Не я ж його полюбила – полюбила мати, Заставила мене мати рушники давати. (двічі) Один дала, другий дала, на третьому стала, А четвертим, білесеньким рученьки зв’язала. (двічі)