Чорноморець, мамінько,

НазваЧорноморець, мамінько,
ЖанрПісні з особистого та родинного життя, Козацькі
МотивКохання, Побачення
Дата запису15 черв. 2003 р.
Місце записус. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціВарвара Трохимівна Соколова (1923)
ЗбирачiВікторія Омельченко
ТранскрипціяГалина Лук'янець
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Чорноморець, мамінько, ой чорноморець,
Вивів мене ж, босую, на морозець. (двічі)

Вивів мене босую ох та й питає:
“Чи є мороз, дівчино, чи немає?” (двічі)

Ой нема морозу, тільки ж роса,
Та простояла дівчина всю ніч боса.
Простояла ж дівчина всю ніч боса.

Простояла босая ох та й байдуже,
“Люблю, мамо, чорноморця, люблю дуже!”



Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:58
100
Ой у полі верба, під вербою вода
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с-ще Троїцьке, Сватівський район01:58

Ой у полі верба, під вербою вода,
Гей, там дівчина мила, чорнобрива, хороша, молода. (двічі)

На доріжку глядить, а доріжка курить,
Гей, там то їдуть славні козаченьки на конях вороних. (двічі)

Один козак під’їжджа, до дівчини гука,
ー Гей, ти дівчино, мила, чорнобрива, напій же мені коня. (двічі)

ー Невеликий ти пан та й напій коня сам,
Гей, зимна роса, а дівчина боса, ніженьки зросить собі. (двічі)

Ой у полі верба, під вербою вода,
Гей, там то їдуть славні козаченьки на конях вороних. (двічі)

0:00 02:00
100
Ой дощ іде, дощ іде
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с. Яблунівка, Костянтинівський (Краматорський) район02:00

Ой дощ іде, дощ іде, до берези липне,
Козак коника веде, а дівчина кличе. (двічі)

Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко,
Більш до тебе не прийду, бо не велить батько. (двічі)

Бо не велить батько, ще й уся родина,
Більш до тебе не прийду, бо ти сиротина. (двічі)

0:00 02:25
100
На городі верба рясна
Пісні з особистого та родинного життя
с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район02:25

На городі верба рясна, (двічі)
Там стояла дівка красна.

Вона красна ще й красива, (двічі)
В неї доля нещаслива.

В неї доля нещаслива, (двічі)
Нема того, що любила.

Нема його та й не буде, (двічі)
Розраяли його люди.

Розраяли, розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
І друг друга любить будем.