У полі береза, у полі кудрява
| Назва | У полі береза, у полі кудрява |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Зрада, Перелюб, Шлюбні стосунки, Журба, туга |
| Дата запису | 29 трав. 1999 р. |
| Місце запису | м. Єнакієве, Горлівський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Неля Василівна Довбуш (1930) (с. Вірівка, Покровський район), Оксана Миколаївна Двободя (невід.) (с. Вірівка, Покровський район), Світлана Федорівна Бідюк (невід.) (Світлана Федорівна Бідюк народилась у с. Велика Боровиця Білогірського району Хмельницької області) |
| Збирачi | Світлана Шеремета |
| Транскрипція | Лариса Лукашенко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
У полі береза, у полі кудрява,
Та хто йде – не минає, ой березу лама(є). (двічі)
Та хто йде – не минає, березу ж ламає,
Та й горе (ж) тому жити, ой хто пари не ма(є). (двічі)
Та горе ж тому жити, хто пари не має,
А ще гірше тому, ой хто по дві коха(є). (двічі)
Світає-дняє, милого ж немає,
А вже світ біленький, як прийшов мій миленьк(ий). (двічі)
Прийшов він до хати, сам лягає спати,
До стіни очима, а до мене плечим(а). (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой на горі чорнобил | Пісні з особистого та родинного життя | м. Єнакієве, Горлівський район | 02:22 |
Ой на горі чорнобил по дорожці стелиться, «Запрягай, брате, коня, коня вороненького, Приїхали в те село, щось мені не весело, «Піди ж, мила Тетяно, щось до нас приїхало, Ой ти, мила Тетяно, оставайся дівкою, | ||
| Посадила розу край вікна | Пісні з особистого та родинного життя | м. Єнакієве, Горлівський район | 01:57 |
Посадила розу край вікна, (двічі) Нічого (ж) не робе – тільки п’є, (двічі) «Не бий мене, муже (ж), не карай, (двічі) А за Дунайом стояла, (двічі) | ||
| Та орав милий у восени | Пісні з особистого та родинного життя | с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район | 04:11 |
Та орав милий у восени та орав ще й весною, Посадила квасолину та й іду додому, ー Та хіба тобі ж, кумо моя, та нема дома діла, ー Ой хоч є діло, хоч немає – а й тобі не робити, ー Жінко люба, жінко мила, та й іди додому, Та прийшла жінка додомоньку, а в пічі сухі дрова, Насипала борщу, каші, положила ложки, ー Жінко люба, жінко мила, та вволи ж мені волю, Жінка люба, жінка мила та воленьку вволила, |