Вітер віє, а жито половіє
| Назва | Вітер віє, а жито половіє |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Залицяння, сватання |
| Дата запису | 29 трав. 1999 р. |
| Місце запису | м. Єнакієве, Горлівський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Неля Василівна Довбуш (1930) (с. Вірівка, Покровський район), Оксана Миколаївна Двободя (невід.) (с. Вірівка, Покровський район), Світлана Федорівна Бідюк (невід.) (Світлана Федорівна Бідюк народилась у с. Велика Боровиця Білогірського району Хмельницької області) |
| Збирачi | Світлана Шеремета |
| Транскрипція | Лариса Лукашенко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Вітер віє, а жито половіє,
А козак дівчину та й вірненько любе, а сказать не посміє. (двічі)
Ой тим він же не займає, а що сватати має,
Ой не ходе та і не горнеться, а що (бо) слави боїться. (двічі)
Сидить голуб на черешні, а голубка на вишні,
«Ой скажи по правді, серденько дівчина, ой шо в тебе на мислі?» (двічі)
«А я ж маю очі карі та і не надивлюся,
А за нас з тобою неправду говорять, а я їх не боюся». (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой хмелю ж мій, хмелю | Пісні з особистого та родинного життя | м. Єнакієве, Горлівський район | 03:29 |
«Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький, «Зімував я зіму, зімував я другу, «Ой сину ж мій, сину, сину молоденький, «Ночував я нічку, ночував я другу, «Ой сину ж мій, сину, ти ж моя дитина, «Бо вдовине серце, як осіннє сонце: А дівоче серце, як весняне сонце: | ||
| Закувала зозуленька в сінях на помості | Пісні з особистого та родинного життя | м. Єнакієве, Горлівський район | 01:26 |
Закувала зозуленька в сінях на помості, гей, Один іде, коня веде, другий коня в’яже, гей, «Добрий вечір, стара мати, дай води напиться, ей, «Вода в сінях, в кутках кружки – візьми та й напийся, ей | ||
| В кінці греблі шумлять верби | Пісні з особистого та родинного життя | м. Єнакієве, Горлівський район | 02:35 |
(В кін)ці греблі шумлять верби, що я й насадила, Ой немає козаченька – поїхав за Десну, Росла, росла дівчинонька та й на порі стала, Плачте, очі, плачте, карі – така ваша доля, «Не я ж його полюбила – полюбила мати, Один дала, другий дала, на третьому стала, |