Головна
Там, де Ятрань круто в'ється

Там, де Ятрань круто в'ється

Назва	Там, де Ятрань круто в'ється
Жанр	Пісні літературного походження
Мотив	Нещасливе кохання
Дата запису	29 трав. 1999 р.
Місце запису	м. Єнакієве, Горлівський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Неля Василівна Довбуш (1930) (с. Вірівка, Покровський район), Оксана Миколаївна Двободя (невід.) (с. Вірівка, Покровський район), Світлана Федорівна Бідюк (невід.) (Світлана Федорівна Бідюк народилась у с. Велика Боровиця Білогірського району Хмельницької області)
Збирачi	Світлана Шеремета
Транскрипція	Лариса Лукашенко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Там, де Ятрань круто в'ється, з-під каменя б'є вода,
Там дівчина воду брала, чорноброва молода.

«Даром, дівко, квіти сієш – вони тобі не зийдуть,
Даром батька й матир просиш – вони тебе не дадуть.

Ти ж багата, а я бідний, в тебе батько й мати є,
Двір широкий, біла хата, а що в хаті – все твоє.

А я бідний, безталанний, степ широкий – то мій сват,
Шабля, люлька – вся родина, сивий коник – то ж мій брат». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:29 100	Ой хмелю ж мій, хмелю	Пісні з особистого та родинного життя	м. Єнакієве, Горлівський район	03:29	«Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький, Де ж ти, хмелю, зіму зімував, шо й не розвивав(ся)?» (двічі) «Зімував я зіму, зімував я другу, Зімував я в лузі на калині та й не розвивав(ся)». (двічі) «Ой сину ж мій, сину, сину молоденький, Де ж ти, сину, нічку ночував, шо й не роззувався?» (двічі) «Ночував я нічку, ночував я другу, Ночував я у тої вдовиці, що сватати буду». (двічі) «Ой сину ж мій, сину, ти ж моя дитина, Не женися на той удовици, бо щастя не буде». (двічі) «Бо вдовине серце, як осіннє сонце: Воно світе, світе та й не гріє, а серденько мліє. А дівоче серце, як весняне сонце: Ой як воно та й зайде за хмару, а усе ж тепленьке».
0:00 02:35 100	В кінці греблі шумлять верби	Пісні з особистого та родинного життя	м. Єнакієве, Горлівський район	02:35	(В кін)ці греблі шумлять верби, що я й насадила, Нема мого миленького, що я й полюбила. (двічі) Ой немає козаченька – поїхав за Десну, «Рости, рости, дівчинонька, на другую весну». (двічі) Росла, росла дівчинонька та й на порі стала, Ждала, ждала козаченька та й плакати стала. (двічі) Плачте, очі, плачте, карі – така ваша доля, Полюбила козаченька при місяці стоя. (двічі) «Не я ж його полюбила – полюбила мати, Вона ж мені приказала рушнички давати. (двічі) Один дала, другий дала, на третьому стала, А четвертий, шовком шитий, рученьки зв’язала». (двічі)
0:00 02:33 100	За селом, де колишуться верби	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пісні літературного походження	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район	02:33	За селом, де колишуться верби, Вітерець в верболозах заснув, Там заграла плакуча гітара, Там дівчина стрічала весну. (двічі) ー Ти поїдеш далеко, далеко, Так далеко од мого села, І ніколи мене не згадаєш, Що у тебе кохана була. (двічі) ー Ти не плач, не журися, дівчино, Ти не плач, не журись, не ридай, Через рік, як цвістиме калина, В тихий вечір на мене чекай. (двічі) Ось пройшов рік тяжкого чекання, І прийшла довгождання пора, Дівчинонька прийшла до калини, А милого її там нема. (двічі) Ой нема, ой нема і не буде, Бо така то дівоча судьба, Будеш знати, як хлопця кохати, І як вірити в його слова. (двічі) За селом, де колишуться верби, Вітерець в верболозах заснув, Там не грала плакуча гітара, Там дівчина не встріла весну. (двічі)