Там, де Ятрань круто в'ється

НазваТам, де Ятрань круто в'ється
ЖанрПісні літературного походження
МотивНещасливе кохання
Дата запису29 трав. 1999 р.
Місце записум. Єнакієве, Горлівський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціНеля Василівна Довбуш (1930) (с. Вірівка, Покровський район), Оксана Миколаївна Двободя (невід.) (с. Вірівка, Покровський район), Світлана Федорівна Бідюк (невід.) (Світлана Федорівна Бідюк народилась у с. Велика Боровиця Білогірського району Хмельницької області)
ЗбирачiСвітлана Шеремета
ТранскрипціяЛариса Лукашенко
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Там, де Ятрань круто в'ється, з-під каменя б'є вода,
Там дівчина воду брала, чорноброва молода.

«Даром, дівко, квіти сієш – вони тобі не зийдуть,
Даром батька й матир просиш – вони тебе не дадуть.

Ти ж багата, а я бідний, в тебе батько й мати є,
Двір широкий, біла хата, а що в хаті – все твоє.

А я бідний, безталанний, степ широкий – то мій сват,
Шабля, люлька – вся родина, сивий коник – то ж мій брат». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:29
100
Ой хмелю ж мій, хмелю
Пісні з особистого та родинного життя
м. Єнакієве, Горлівський район03:29

«Ой хмелю ж мій, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зіму зімував, шо й не розвивав(ся)?» (двічі)

«Зімував я зіму, зімував я другу,
Зімував я в лузі на калині та й не розвивав(ся)». (двічі)

«Ой сину ж мій, сину, сину молоденький,
Де ж ти, сину, нічку ночував, шо й не роззувався?» (двічі)

«Ночував я нічку, ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці, що сватати буду». (двічі)

«Ой сину ж мій, сину, ти ж моя дитина,
Не женися на той удовици, бо щастя не буде». (двічі)

«Бо вдовине серце, як осіннє сонце:
Воно світе, світе та й не гріє, а серденько мліє.

А дівоче серце, як весняне сонце:
Ой як воно та й зайде за хмару, а усе ж тепленьке».

0:00 02:33
100
За селом, де колишуться верби
Пісні з особистого та родинного життя
1

Пісні літературного походження

с. Золотарівка, Сіверськодонецький район02:33

За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну. (двічі)

ー Ти поїдеш далеко, далеко,
Так далеко од мого села,
І ніколи мене не згадаєш,
Що у тебе кохана була. (двічі)

ー Ти не плач, не журися, дівчино,
Ти не плач, не журись, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
В тихий вечір на мене чекай. (двічі)

Ось пройшов рік тяжкого чекання,
І прийшла довгождання пора,
Дівчинонька прийшла до калини,
А милого її там нема. (двічі)

Ой нема, ой нема і не буде,
Бо така то дівоча судьба,
Будеш знати, як хлопця кохати,
І як вірити в його слова. (двічі)

За селом, де колишуться верби,
Вітерець в верболозах заснув,
Там не грала плакуча гітара,
Там дівчина не встріла весну. (двічі)

0:00 03:35
100
Мені сімнадцятий минало весною, як сади цвіли
Романси
1

Пісні літературного походження

с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район03:35

Мені сімнадцятий минало весною, як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала, ми тихо з матір’ю жили. (двічі)

В моєму саду ростуть айстри червоні, сині, голубі,
В моєму серці гаснуть сили, чужою стала я тобі. (двічі)

Раз проходив моїм садом, я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою, поки вечірній спав туман. (двічі)

Стояла довго та й дивилась, мій милий другую кохав,
Не знаю, хто від мого серця навіки щастя відібрав. (двічі)

Коли умру, коли скінчаюсь, коли в могилу жить піду,
Тоді любить мене не надо, люби сійчас, поки живу. (двічі)