Головна
Ой з-за гори кам’яної голуби літають

Ой з-за гори кам’яної голуби літають

Назва	Ой з-за гори кам’яної голуби літають
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Журба, туга
Дата запису	29 трав. 1999 р.
Місце запису	м. Єнакієве, Горлівський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Неля Василівна Довбуш (1930) (с. Вірівка, Покровський район), Оксана Миколаївна Двободя (невід.) (с. Вірівка, Покровський район), Світлана Федорівна Бідюк (невід.) (Світлана Федорівна Бідюк народилась у с. Велика Боровиця Білогірського району Хмельницької області)
Збирачi	Світлана Шеремета
Транскрипція	Лариса Лукашенко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой з-за гори кам’яної голуби літають,
Не зазнала щастя й долі – вже літа минають. (двічі)

І не їла, і не пила, й не гарно сходила,
Тільки того я (й) зазнала, що гірко робила. (двічі)

Запрягайте коні в шори, коні ворониє,
Та й поїдьмо доганяти літа молодії. (двічі)

Наздогнала літа свої на кам’яном мості,
«Ой, верніться, літа мої, хоть на час у гості». (двічі)

«Не вернемось, не вернемось, бо нема до кого,
Було б літа шанувати, як здоров’я свого». (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:36 100	Ой стоїть явір та й над водою	Пісні з особистого та родинного життя	м. Єнакієве, Горлівський район	01:36	Ой стоїть явір та й над водою та й на яр похилився, На козаченька та й недоленька, козак зажурився. «Ой не хилися, та й явороньку, ти ще й зелененький, Ой не журися, та й козаченьку, ти ще й молоденький». Ой не рад явір та й хилитися, та й вода корінь миє, Ой не рад козак та й журитися, та й серденько мліє. (двічі)
0:00 01:57 100	Посадила розу край вікна	Пісні з особистого та родинного життя	м. Єнакієве, Горлівський район	01:57	Посадила розу край вікна, (двічі) Ой мала я мужа, ой мала я мужа, ой мала я мужа приймака. (двічі) Нічого (ж) не робе – тільки п’є, (двічі) А прийде додому, а додому прийде, а прийде додому – жінку б’є. (двічі) «Не бий мене, муже (ж), не карай, (двічі) Бо тебе покину, діточок маленьких, а сама поїду за Дунай». (двічі) А за Дунайом стояла, (двічі) Білим платочком, білим платочком, білим платочком махала. (двічі)
0:00 02:41 100	У полі береза, у полі кудрява	Пісні з особистого та родинного життя	м. Єнакієве, Горлівський район	02:41	У полі береза, у полі кудрява, Та хто йде – не минає, ой березу лама(є). (двічі) Та хто йде – не минає, березу ж ламає, Та й горе (ж) тому жити, ой хто пари не ма(є). (двічі) Та горе ж тому жити, хто пари не має, А ще гірше тому, ой хто по дві коха(є). (двічі) Світає-дняє, милого ж немає, А вже світ біленький, як прийшов мій миленьк(ий). (двічі) Прийшов він до хати, сам лягає спати, До стіни очима, а до мене плечим(а). (двічі)