Ой, вийду я на ту гору, подивлюсь я на долину

Ой, вийду я на ту гору, подивлюсь я на долину,
Долина широка, калина висока, аж додолу гілля гнеться. (двічі)

А під тою калиною стояв козак з розвідною,
Розвідна стояла, сльози проливала, свою долю проклинала. (двічі)

Ой якби я була знала, не йшла б заміж, дівувала,
Біля рідной неньки. біля свого батька, горя я була б не знала. (двічі)

А тепер я мушу знати: пізно лягти, рано встати,
Пізненько лягала, раненько вставала, свою долю проклинала. (двічі)

Ой вийду я на ту гору, з місяченьком поговорю,
Ой місяцю ясний, який ти прикрасний, чому мій талан нещасний? (двічі)