Ой піду я в ліс по дрова

НазваОй піду я в ліс по дрова
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивЧужина, Журба, туга
Дата запису1 лип. 1998 р.
Місце записум. Антрацит, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціНіна Федорівна Дзюрська (невід.), Любов Яківна (невід.), Тамара Петрівна (невід.) (Ніна Федорівна Дзюрська народилась у с. Плисків Вінницької області)
ЗбирачiЯрослав Агеєнко
ТранскрипціяНаталія Олійник
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой піду я в ліс по дрова, наламаю лому,
Завів мене дурний розум на чу… на чужу сторон(ку).

На чужій же сторононьці ні отця, ні неньки,
Тільки в саду вишневому поють, поють соловей(ки).

Пойтє, пойтє, соловейки, всима голосами,
А я піду в сад вишневий, вмиюсь, вмиюся слєзой. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:09
100
На вгороді верба рясна
Пісні з особистого та родинного життя
м. Антрацит, Ровеньківський район02:09

(На вгороді верба рясна),
Там стояла дівка красна.

Вона красна, ще й вродлива, (двічі)
Її доля не щаслива.

Її доля не щаслива, (двічі)
Нема того, що любила.

Нима його та й не буде, (двічі)
Розраяли його люди.

Розраяли, розсудили, (двічі)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем, (двічі)
І друг друга любить будем!

0:00 02:33
100
Вітер віє, ой вітер повіває
Пісні з особистого та родинного життя
м. Антрацит, Ровеньківський район02:33

Вітер віє, ой вітер віє, ой вітер повіває,
Ой мати ж дочку да й про горе ж питає.

«Скажи, доню, ой скажи ж, доню, ой яке ж в тебе горе?
«Ой спитай, мати, да й сизого гуся(ти).

Сизе гуся, да й сизе гуся, да й по морю плаває,
Ой воно ж моє да й усе ж горе зна(є).

Перше горе, ой перше ж горе –що й дитина малая,
Ой друге ж горе – що свекруха лиха(я).

Друге горе, ой друге горе, що й свекруха лихая,
Ой третє ж горе – що й милий покида(є).

Їде милий, ой їде милий да й у поле орати,
Ой бере ж мене да й волів поганя(ти).

Ой гей, воли, ой гей, воли, ой гей, круторогі,
Ой верніться да й літа да ще й чорниє бро(ви).

Правой ручкой, ой правой ручкой да й волів поганяла,
Ой лєвой ручкой да й сльози ж витира(ла)».

0:00 00:53
100
Ой вербо, вербо, де ж ти зросла
Пісні з особистого та родинного життя
м. Антрацит, Ровеньківський район00:53

Ой вербо, вербо, де ж ти зросла,
Що твоє листячко й вода знесла?

Ой знесла, знесла, тиха й вода,
А я молода, як ягода.

А я молода, як ягода,
Не піду замуж не рік, не два.

А піду замуж аж п’ятого,
За п’яниченьку, проклятого.

А кажуть люди, що він не п’є,
Він щовечора із корчми йде.