Ой на горі два дубки
| Назва | Ой на горі два дубки |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Залицяння, сватання , Кохання, Побачення |
| Дата запису | 1998 р. |
| Місце запису | м. Ровеньки, Ровеньківський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Галина Федорівна Єрмачок (невід.) (батьки народилися на Ростовщині, але з 1930-х років - на Донеччині) |
| Збирачi | Наталія Терських |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Ой на горі два дубки, ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки та й злилися докупки. (двічі)
Вітер дуба хитає, вітер дуба хитає,
Вітер дуба хитає, хитає, козак дівку питає. (двічі)
«Ой, дівчино, чия ти, ой, дівчино, чия ти,
Ой, дівчино, чия ти, чия ти, чи ти вийдеш гуляти?» (двічі)
«Ой не питай чия я, ой не питай чия я,
Ой не питай чия я, чия я, вийдеш ти і вийду я». (двічі)
«Я у батька один син, я у батька один син,
Я у батька один син, один син, погуляти хоть би з ким». (двічі)
«А я доня мамчина, а я доня мамчина,
А я доня мамчина, мамчина, цілуватись навчена». (двічі)
Ой у полі два дубки, й у полі два дубки,
Ой у полі два дубки, два дубки і стоять, мов голубки. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Що то за кінь стоїть | Пісні з особистого та родинного життя | м. Ровеньки, Ровеньківський район | 02:09 |
Що то за кінь стоїть, та й біла гривонька, Не так та дівчина, як біле личенько, Дівчина підійшла, рученьку подала, Кохання, кохання, з вечора до рання, | ||
| Їхав, їхав козак містом | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | м. Ровеньки, Ровеньківський район | 01:26 |
Їхав, їхав козак містом, Під копитом камінь тріснув, «Соловейко, рідний брате, Виклич мені дівча з хати, Щось я маю запитати, «Ой хоч била, хоч не била, | ||
| Туман яром, туман долиною | Пісні з особистого та родинного життя | м. Ровеньки, Ровеньківський район | 04:47 |
Туман яром, туман долиною, За туманом нічого й не видно, Тільки видно дуба зеленого, Під тим дубом криниця стояла, В тій криниці дівка воду брала, Та й впустила золоте відерце, Засмутила козакові серце, «А хто ж теє відерце дістане, Той зі мною на рушничок стане, Обізвався козак молоденький, «А я ж теє відерце дістану, Я с тобою на рушничок стану, |