Головна
Ми думали, ви приїхали

Ми думали, ви приїхали

Назва	Ми думали, ви приїхали
Жанр	Весільні
Дата запису	28 черв. 1994 р.
Місце запису	с. Софіївка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Тетяна Тихонівна Семенова (1911)
Збирачi	Олена Сусідко
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

А це вже, як ото ж приїдуть бояри до тих, та тоді вже боярам співають:

Ми думали, ви приїхали,
Ми думали, ви приїхали,
А вони пішком прийшли,
Молодого в мішку принесли,
А свашку в торбині,
Шоб не з’їли свині.
Світилку в халоші,
Шоб не з’їли воші.

Старший боярин патлатий,
Старший боярин патлатий,
До столу прип’ятий,
Гвіздочком прибитий,
Шоб не був сердитий.

Свашка-неліпашка,
Свашка-неліпашка,
Шишок не ліпила,
Дружок не дарила,
Одну ізліпила,
Та й ту сама з’їла.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 00:52 100	Ой матінко моя	Весільні	с. Софіївка, Краматорський район	00:52	Ой матінко моя, Ой матінко ж моя, Тепер я не твоя, Тепер того пана, Шо в парі стояла. Що в парі стояла, Рученьки з’язала. (Ну тіки це я трошки не так, із середини начала. Як ідуть же ж, так зразу співають): Ой, люди, люди, вороги, Не переходьте дороги, Та нехай перейде Манічка, Шоб була родина щаслива. (Це я називала: Манічка, – вроді молоду ж якось треба називать, – так ото так, ага).
0:00 00:15 100	Дружко коровай крає	Весільні	с. Софіївка, Краматорський район	00:15	Дружко коровай крає, Дружко коровай крає, Семеро дітей має, Та всі з кошелями, Весь коровай забрали.
0:00 00:51 100	Вигрібай, мати, жар, жар	Весільні	с. Софіївка, Краматорський район	00:51	Як оце ж забирають молоду, і сундук же ж тоді, подушки – усе ж тоді на машину складали. А колись і на брички, як раньше ж, на бричку. Молоду то на бричку не садовлять, молодих і пішки поведуть або там тачанкою вперед, як хто багатший. А сундук на бричку, там складають і подушки. Жінок штук чотирі і мужчін, вони ж приспівують. А там же ще не оддаватимуть і того ж добра, шоб їм могорич же становили. А вони ж оце й приспівують тоді матері: Вигрібай, мати, жар, жар, Чи не буде дочки жаль-жаль? Накидай у піч дрова, Оставайся здорова!