Як сяду я край віконця
| Назва | Як сяду я край віконця |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Кохання, Нещасливе кохання, Потопання |
| Дата запису | 28 черв. 1994 р. |
| Місце запису | с. Софіївка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Тетяна Тихонівна Семенова (1911) |
| Транскрипція | Наталія Олійник |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Як сяду я край віконця,
Як сяду я край віконця виглядати чорноморця.
Чорноморець шляхом іде,
Чорноморець шляхом іде, а семеро коней веде.
А семеро коней веде,
На восьмому – вороному й у жупані голубому.
Не заїхав він додому,
Не заїхав він додому, а поїхав до Дунаю.
А поїхав до Дунаю,
Став коника напувати, стала хвиля прибувати.
Стала хвиля прибувати,
Стала хвиля прибувати, чорономорець потопати.
Чорономорець потопає,
Чорономорець потопає та й на милою гукає.
Чорономорець потопає та й на милую гукає:
«Ратуй, ратуй, моя мила, коли вірно любила».
«Ой я б рада ратувати,
Ой я б рада ратувати, так не вмію я плавати».
Ой я б рада ратувати, так не вмію я плавати,
Якби човен та й веселце – ратувала б тебе, серце».
