Головна
Як сяду я край віконця

Як сяду я край віконця

Назва	Як сяду я край віконця
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Нещасливе кохання, Потопання
Дата запису	28 черв. 1994 р.
Місце запису	с. Софіївка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Тетяна Тихонівна Семенова (1911)
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Як сяду я край віконця,
Як сяду я край віконця виглядати чорноморця.

Чорноморець шляхом іде,
Чорноморець шляхом іде, а семеро коней веде.

А семеро коней веде,
На восьмому – вороному й у жупані голубому.

Не заїхав він додому,
Не заїхав він додому, а поїхав до Дунаю.

А поїхав до Дунаю,
Став коника напувати, стала хвиля прибувати.

Стала хвиля прибувати,
Стала хвиля прибувати, чорономорець потопати.

Чорономорець потопає,
Чорономорець потопає та й на милою гукає.

Чорономорець потопає та й на милую гукає:
«Ратуй, ратуй, моя мила, коли вірно любила».

«Ой я б рада ратувати,
Ой я б рада ратувати, так не вмію я плавати».

Ой я б рада ратувати, так не вмію я плавати,
Якби човен та й веселце – ратувала б тебе, серце».

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:22 100	Ой сяду я край віконця	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с. Іскра (Андріївка-Клевцове), Великоновосілківський (Волноваський) район	02:22	Ой сяду я край віконця виглядати чорноморця, Чорноморець іде-їде, ще й семеро коней веде. На восьмому вороному, ще й в жупані голубому, гей, Я думала він додому, а він їде до Дунаю. Став він коней напувати, стала вода прибувати, Стала вода прибувати, чорноморець потопати. Чорноморець потопає, ще й на милочку гукає, гей, «Рятуй, рятуй, моя мила, коли вірно любила». «А я б рада ратувати та й не вмію ж я плавати, гей, Ой піду ж я між люди, може жаль кому буде». Поки люди ізбіглися, чорноморець утопився, гей, Поки люди ізбіглися, чорноморець утопився. «Пливи, пливи за водою, й остаюся я вдовою, Пливи, пливи річечками, остаюся з діточками».
0:00 02:12 100	Вітер з поля, хвиля з моря	Пісні з особистого та родинного життя	с. Софіївка, Краматорський район	02:12	Вітер з поля, хвиля з моря, Ой да ж довела любов до горя. (двічі) Свєт головушка й кружиться, Ай да й на плечо й орьол садітся. «Ой ти, орле, орле сизокрилий, Скажи ж міні правдоньку, де мій милий?» (двічі) «А твій милий на роботі, Ой да й у літєйному заводі». «Що ж він робе, виробляє?» «Мідні, мідні трубочки ж виливає». Пішла пара по заводу, Ой да пішла славонька по народу. Пішла слава по народу, Та й на тую ж дівчину, шо біз роду. А я слави, слави ж не боюся, Та й на тії дівчіні й оженюся.
0:00 03:48 100	Та ой там на горі	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Софіївка, Краматорський район	03:48	Та ой там на горі, та в шовковій траві, Ех, та ой там сиділо пара голубів. Та вони сиділи та парувалися, О, та сизими ж криллями й обнімалися. Та сизими криллями та й обнімалися, Та своїми губами цилувалися. Та де не узявся та Ванюша-стрілець, Та розбив, розігнав та й розпарував. Та голуба й убив, та голубку вловив, Ой, приніс додому, пустив додолу. Та приніс додому та пустив додолу, Та насипав пшениці, налив він водиці. (двічі) Та голубка гуде та їстоньки ж не йде, Та під білу кроватьку всьо плакать іде. «Та голубка моя, та сизокрилая, Ой чого ж ти така й клопотливая?» «Та ой як же міні та й не гуркотать, Як було нас пара, й осталась одна». (двічі)