Головна
Як сяду я край віконця

Як сяду я край віконця

Назва	Як сяду я край віконця
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Нещасливе кохання, Потопання
Дата запису	28 черв. 1994 р.
Місце запису	с. Софіївка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Тетяна Тихонівна Семенова (1911)
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Як сяду я край віконця,
Як сяду я край віконця виглядати чорноморця.

Чорноморець шляхом іде,
Чорноморець шляхом іде, а семеро коней веде.

А семеро коней веде,
На восьмому – вороному й у жупані голубому.

Не заїхав він додому,
Не заїхав він додому, а поїхав до Дунаю.

А поїхав до Дунаю,
Став коника напувати, стала хвиля прибувати.

Стала хвиля прибувати,
Стала хвиля прибувати, чорономорець потопати.

Чорономорець потопає,
Чорономорець потопає та й на милою гукає.

Чорономорець потопає та й на милую гукає:
«Ратуй, ратуй, моя мила, коли вірно любила».

«Ой я б рада ратувати,
Ой я б рада ратувати, так не вмію я плавати».

Ой я б рада ратувати, так не вмію я плавати,
Якби човен та й веселце – ратувала б тебе, серце».

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:22 100	Ой сяду я край віконця	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с. Іскра (Андріївка-Клевцове), Великоновосілківський (Волноваський) район	02:22	Ой сяду я край віконця виглядати чорноморця, Чорноморець іде-їде, ще й семеро коней веде. На восьмому вороному, ще й в жупані голубому, гей, Я думала він додому, а він їде до Дунаю. Став він коней напувати, стала вода прибувати, Стала вода прибувати, чорноморець потопати. Чорноморець потопає, ще й на милочку гукає, гей, «Рятуй, рятуй, моя мила, коли вірно любила». «А я б рада ратувати та й не вмію ж я плавати, гей, Ой піду ж я між люди, може жаль кому буде». Поки люди ізбіглися, чорноморець утопився, гей, Поки люди ізбіглися, чорноморець утопився. «Пливи, пливи за водою, й остаюся я вдовою, Пливи, пливи річечками, остаюся з діточками».
0:00 02:37 100	Козак уїжжяє, дівчинонька плаче	Пісні з особистого та родинного життя	с. Софіївка, Краматорський район	02:37	Козак уїжжяє, дівчинонька плаче: «Куди їдеш, козаче? (двічі) Козаче-соколе, возьми ж мене з собою, На Вкраїну далеку». (двічі) «Дівчинонька мила, що ж будем робити, На Вкраїні далекій?» (двічі) «Буду шити й прясти, зеленоє жито жати, тебе вірно кохати». (двічі) «Дівчинонька мила, де будемо жити На Вкраїні далекій?» «В степу ж під вербою, якби, серденько, з тобою, На Вкраїні далекій». (двічі) «Дівчинонько мила, що ж будем ми їсти, На Вкраїні далекій?» «Сухарь із водою, якби, серденько, з тобою, На Вкраїні далекій». (двічі)
0:00 01:50 100	Копав козак криниченьку	Пісні з особистого та родинного життя	с. Софіївка, Краматорський район	01:50	Копав козак криниченьку неділеньки ж дві, Любив козак дівчіноньку, не людям – собі, Ой, жаль, жаль її, люди, возьмуть її люди, Возьмуть її люди, моя й не буде. Ой, жаль, жаль! Не жаль мені ж криниченьки, шо я її копав, А жаль міні дівчіноньки, шо я її кохав, Ой, жаль, жаль не помалу ж, любив дівчину змалу, Любив дівчину змалу, любив та й не взяв. Ой, жаль, жаль! Не жаль міні сім пар чобіт, шо я істоптав, А жаль міні дівчіноньки, шо я її кохав, Ой, жаль, жаль її, люди, візьмуть її люди, Візьмуть її люди, моя й не буде. Ой, жаль, жаль!