Ой у полі, в полі та буйний же вітер віє

НазваОй у полі, в полі та буйний же вітер віє
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивЖиття вдови, Сільськогосподарська робота, Важка праця
Дата запису28 черв. 1994 р.
Місце записус. Софіївка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціТетяна Тихонівна Семенова (1911)
ЗбирачiОлена Сусідко
ТранскрипціяНаталія Олійник
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой у полі, в полі та буйний же вітер віє,
Ой там удівонька та пшениченьку сіє. (двічі)

Ой уроди, Боже, та пшениченьку яру,
На вдовиних ой, малих же діток, ще й на вдовину славу. (двічі)

Ой ще ж удівонька та додому ж не дійшла,
А вже ж люди кажуть, шо пшениченька зійшла. (двічі)

Ой ще й удівонька та на лавку ж не сіла,
А вже ж люди кажуть, шо пшениця поспіла. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 02:22
100
Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє
Пісні з особистого та родинного життя
с. Піски-Радьківські, Борівський район02:22

Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє,
Ой том удівонька та пшениченьку сіє. (двічі)

Ой сіяла-сіяла та й стала волочити,
А, заволочивши, стала Бога просити. (двічі)

0:00 01:59
100
Ой там на торжку ж, на базарі
Пісні з особистого та родинного життя
1

Жартівливі

с. Софіївка, Краматорський район01:59

Ой там на торжку ж, на базарі, жінки ж чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу, то я свого поведу та й продам.

Із лик матузок я зсукала, взяла свого ж миленького налигала,
Та й повела на базарь, до терниці прив’язала. (двічі)

Як наїхало ж купувати, як наїхало ж купувати,
Стала думать і гадать, що за цього мужа дать? (двічі)

Ой за цього ж мужа треба дати, ой за цього ж мужа треба дати,
Пару коней вороних, ще й сто рублів золотих. (двічі)

Ой стала ж я, подумала: «Чи з кіньми водиться, чи міні з грішми носиться?»
«А мій милий чорнобривий до роботи не лінивий він для мене пригодиться». (двічі)

0:00 03:16
100
Ой за лугом зелененьким
Пісні з особистого та родинного життя
м. Бахмут, Бахмутський район03:16

Ой за лугом зелененьким, (двічі)
Брала вдова льон дрібненький. (двічі)

Брала вона, вибирала, (двічі)
Тонкий голос подавала. (двічі)

Там Василько сіно косить, (двічі)
Тонкий голос переносить.

Кинув косу додолоньку, (двічі)
А сам пішов додомоньку.

А сам пішов додомоньку, (двічі)
Схилив на стіл голівоньку.

Схилив на стіл голівоньку, (двічі)
Та й задумав про вдівоньку.

«Позволь, мати, вдову брати, (двічі)
Перестану пить-гуляти».

«Не позволю вдову брати, (двічі)
Вдова вміє чарувати.

Зчарувала мужа свого, (двічі)
Причарує й сина мого». (двічі)