Головна
Ой у полі, в полі та буйний же вітер віє

Ой у полі, в полі та буйний же вітер віє

Назва	Ой у полі, в полі та буйний же вітер віє
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Життя вдови, Сільськогосподарська робота, Важка праця
Дата запису	28 черв. 1994 р.
Місце запису	с. Софіївка, Краматорський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Тетяна Тихонівна Семенова (1911)
Збирачi	Олена Сусідко
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой у полі, в полі та буйний же вітер віє,
Ой там удівонька та пшениченьку сіє. (двічі)

Ой уроди, Боже, та пшениченьку яру,
На вдовиних ой, малих же діток, ще й на вдовину славу. (двічі)

Ой ще ж удівонька та додому ж не дійшла,
А вже ж люди кажуть, шо пшениченька зійшла. (двічі)

Ой ще й удівонька та на лавку ж не сіла,
А вже ж люди кажуть, шо пшениця поспіла. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:59 100	Ой з-за гори, гори та буйний вітер віє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Вишневе, Валківський район	03:59	Ой з-за гори, гори та буйний вітер віє, А там удівонька та й пшениченьку сі(є). Вона ж сіє, сіє та й стала й волочити, А заволочивши, стала Бога проси(ти). А й уроди, Боже, та пшениченьку яру, На вдовиних діток, ше й на людськую сла(ву). А й ще й удівонька та додому й не дійшла, Ой кажуть же люде, шо й пшениченька зій(шла). Ой прийшла ж додому та й на лавку не сіла, А кажуть же люде, що пшениця поспі(ла). А й ходімти, дітки, та й пшениченьку жати, Як де котрі меньші – колосочки збира(ти).
0:00 02:22 100	Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Піски-Радьківські, Борівський район	02:22	Ой з-за гори, гори та й буйний вітер віє, Ой том удівонька та пшениченьку сіє. (двічі) Ой сіяла-сіяла та й стала волочити, А, заволочивши, стала Бога просити. (двічі)
0:00 01:59 100	Ой там на торжку ж, на базарі	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівливі	с. Софіївка, Краматорський район	01:59	Ой там на торжку ж, на базарі, жінки ж чоловіків продавали, Як прийдеться до ладу, то я свого поведу та й продам. Із лик матузок я зсукала, взяла свого ж миленького налигала, Та й повела на базарь, до терниці прив’язала. (двічі) Як наїхало ж купувати, як наїхало ж купувати, Стала думать і гадать, що за цього мужа дать? (двічі) Ой за цього ж мужа треба дати, ой за цього ж мужа треба дати, Пару коней вороних, ще й сто рублів золотих. (двічі) Ой стала ж я, подумала: «Чи з кіньми водиться, чи міні з грішми носиться?» «А мій милий чорнобривий до роботи не лінивий він для мене пригодиться». (двічі)