Дрібний дощик іде
До пошуку| Назва | Дрібний дощик іде |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Козацька |
| Мотив | Кохання, Нещасливе кохання |
| Дата запису | 15 серп. 2012 р. |
| Місце запису | с. Березівка, Борисівський район , Бєлгородська обл., Російська Федерація, Слобожанщина |
| Виконавці | Борисенко Лідія Семенівна (1927) |
| Збирачi | Г. В. Лук'янець, Н. П. Олійник, В. С. Бойко |
| Транскрипція | Ю. М. Лузан |
| Ноти | Завантажити файл PDF |
| Аудіо файл |
Дрібний дощик іде, ще й дуба колише,
Козак коника веде, а дівчина кличе.
Хоч клич, хоч не клич, моє серденятко,
Взяв би я тебе за себе, так не велить батько.
(Та й не велить батько, та й уся родина,
Ой дівчина ти моя, личко, як калина.
Личко, як калина, васильками пахне,
Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш.
Вже й націлувався, вже й намилувався,
Як у саду соловейко та й нащебетався.
Нема в саду солов'я, нема щебетання,
Нема милого мого, нема міні гуляння.
Став у саду соловей, стало щебетання,
Став мой милий прибувать, стало мні гуляння.)