Дрібний дощик іде
| Назва | Дрібний дощик іде |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Козацькі |
| Мотив | Кохання, Нещасливе кохання |
| Дата запису | 15 серп. 2012 р. |
| Місце запису | с. Березівка, Борисівський район , Бєлгородська обл., Російська Федерація, Слобожанщина |
| Виконавці | Борисенко Лідія Семенівна (1927) |
| Збирачi | Галина Лук'янець, Наталія Олійник, Віктор Бойко |
| Транскрипція | Юлія Лузан |
| Ноти | Завантажити файл PDF |
Слухати аудіо
Дрібний дощик іде, ще й дуба колише,
Козак коника веде, а дівчина кличе.
Хоч клич, хоч не клич, моє серденятко,
Взяв би я тебе за себе, так не велить батько.
(Та й не велить батько, та й уся родина,
Ой дівчина ти моя, личко, як калина.
Личко, як калина, васильками пахне,
Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш.
Вже й націлувався, вже й намилувався,
Як у саду соловейко та й нащебетався.
Нема в саду солов'я, нема щебетання,
Нема милого мого, нема міні гуляння.
Став у саду соловей, стало щебетання,
Став мой милий прибувать, стало мні гуляння.)
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой дощ іде, дощ іде | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | с. Яблунівка, Костянтинівський (Краматорський) район | 02:00 |
Ой дощ іде, дощ іде, до берези липне, Ой хоч клич, хоч не клич, моє серденятко, Бо не велить батько, ще й уся родина, | ||
| Ой сиділа дівчина край віконця | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | с. Клюшниківка, Миргородський район | 01:49 |
Ой сиділа дівчина край віконця, «Чорноморець, мамєнька, чорноморець, Вивів мене босую та й питає: «Ой немає морозу, тільки одна роса, Простояла ніченьку, та й байдуже, «Ой куди ж ти, моя доню, дивилася, «Я дивилась, мамєнька, на кімнати, Я думала, мамєнька, панувати, Довелося, мамєнька, горювати, В чистому полі жито жати, | ||
| Ой пішов я до дівчини | Пісні з особистого та родинного життя
2
Козацькі,Балади | с. Коржі, Роменський район | 04:28 |
Ой пішов я до дівчини на пораду в сад: «Бо не велять батько й мати тебе, й бідну, брать, «Ой, об’їхав усі села і всі города, А в неділю, рано-вранці всі дзвони ревуть, Молодую дівчиноньку й до гроба ж несуть, «Розступіться, добрі люди, дайте мені стать, Опустили труну в яму, стали загортать, Іде козак дорогою й спотикається, Стоїть батько у воротіх, насміхається: "Ой, бодай же, старий батьку, віку не дожив, |