​Ой горе тій чайці

Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі. (двічі)

Ішли чумаченьки, весло співали,
Та й чаєчку ізігнали, чаєнят забрали. (двічі)

А чаєчка в’ється, об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає, чумаків благає. (двічі)

ー Ой ви, чумаченьки, ви ще молоденькі,
Верніть моїх чаєняток, вони ще маленькі. (двічі)

ー Буду вас прохати, буду вас благати,
Верніть моїх чаєняток, бо я їхня мати. (двічі)

Та й ходив чумак, та й ходив бурлак,
Та й сім год по Криму, сім год по Криму.

Та не случалася та й причинонька,
Та ізроду єму, ізроду єму, ізроду єму.

Та й над битою же, та дорогою,
Та воли пасучи, воли пасучи.

(далі текст, записаний у тому ж селі в 1991 р.)
Та прислучилася та й причинонька,
Та й із Криму йдучи, із Криму йдучи.

Та й сірі ж воли та й похромали,
Та й чумак больной став, чумак больной став.

Та й болять ручки, та й болять ножки,
Та й болить голова, болить голова.

Та й бідна ж моя, та й голівонька,
Що товариша нема, товариша нема.)

Ой горе тій чайці без рідного роду,
Що й навела чаєняток при битій дорозі. (двічі)

Їхали чумаки, весело співали,
Стару чайку ізігнали, чаєнят забрали. (двічі)

А чаїчка вʼється, об дорогу бʼється,
К сирій землі припадає, чумаків благає. (двічі)

“Ой ви, чумаченьки, ви ще молоденькі,
Верніть мені чаєняток, вони ще маленькі!” (двічі)

“Ой чаєчка наша, неправданька ваша,
Поварили чаєняток, добра була каша!” (двічі)

“Бодай ви, чумаки, щастя не діждали,
Що ви моїх дрібних діток із гнізда забрали. (двічі)

Бодай ви, чумаки, на Дін не сходили,
Що ж ви моїх дрібних діток в каші поварили!” (двічі)