Головна
Ой піду цею, ей, цею вулицею

Ой піду цею, ей, цею вулицею

Назва	Ой піду цею, ей, цею вулицею
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Кохання
Дата запису	6 лип. 1996 р.
Місце запису	с. Богородичне, Словʼянський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Олександра Василівна Теліус (1930), Поліна Іванівна Курченко (1923), Ганна Афанасіївна Ратейчук (1934), Лідія Григорівна Соколова (1931), Тамара Анатоліївна Коровченко (1939)
Збирачi	Олена Тюрикова
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Колекція Олени Тюрикової

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой піду цею, ей, цею вулицею,
Ой чи не здибаюсь свою, свою Марусею.

Їде козак їде, ей, під ним коник вʼється,
Молода дівчина з коза-, з козака сміється.

"Не смійся дівчино, ей, не смійся ти з мене,
Не одну я нічку ночу-, ночував я в тебе.

Не одну я нічку, ей, ночував я в тебе,
Не одну вечерю, вече-, вечеряв я в тебе.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:46 100	Ой у полі жито стелиться низенько	Пісні з особистого та родинного життя	с. Богородичне, Словʼянський район	01:46	Ой у полі жито стелиться низенько, Добре тому жити, що любов близень(ко). (двічі) Вона близько, близько, сірим конем грає, Сірим конем грає, мальована бри(чка). (двічі) Мальоана бричка, сивим конем грає, Люблять мене хлопці, що я невели(чка). (двічі) Ой я невеличка та ще й небагата, В мене кавалєрів завжди повна ха(та). (двічі) Завжди повна хата ще й повнії сіни, В мене кавалєри завсігда красі(ві). (двічі)
0:00 02:31 100	Посіяла огірочки низько над водою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Богородичне, Словʼянський район	02:31	Посіяла огірочки низько над водою, Сама буду поливати дрібною сльозою. (двічі) Ростіть, ростіть, огірочки, в чотири листочки, Не бачила миленького чотирі годочки. (двічі) А на п’ятий побачила, як корову гнала, Не сказала «Добрий вечір», бо мати стояла. (двічі) Бо мати стояла, а батько дивився, Не сказала «Добрий вечір», щоб не насварився. (двічі)
0:00 02:50 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:50	Не здихай, мила, так тяжко, Ой не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. А вой да серце же кров'ю же о…, ой обольоться, Грудь сов'яне же я…, ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.