Як ми своїй та Лєночкі вільце звили

Як ми своїй та Лєночкі вільце звили,
Всі лужечки, бережечки виходили,
Всю калину-малиноньку вищупали,
Поки своїй Лєночкі вільце звили!


Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:31
100
А Лєночка в батька на отході
Весільні
с. Маринівка, Шахтарський (Горлівський) район01:31

А Лєночка в батька на отході,
А Лєночка в батька й на отході,
Посадила оріх й у горо(ді)!

Рости, рости, оріх, вкорінися,
Рости, рости, оріх, вкорінися,
А ти, ненько, не плач, не жури(ся)!

А ти, ненько, не плач, не жури(ся)!
А ти, ненько, не плач, не жури(ся)!
Кохай собі другую такую,
Як Лєночка та ще й молоду!


0:00 00:34
100
Й а казали зяті багаті
Весільні
с. Маринівка, Шахтарський (Горлівський) район00:34

Й а казали – зяті багаті,
Й а казали – зяті багаті,
Й а казали – коні вороні,
Вони пішком прийшли,
Молодого в мішку не(сли).
А свашку в корзині,
Щоб не з’їли сви(ні).
Світилку в коробці,
Щоб не бачили хло(пці).

0:00 01:35
100
Не йди, доню, між чужиї люди
Весільні
с. Маринівка, Шахтарський (Горлівський) район01:35

Не йди, доню, між чужиї люди,
Не йди, доню, між чужії люди,
Бо там тобі та й горечко бу(де).

Ой горечко кременистоє,
Ой горечко кременистоє,
Там свекруха норовиста.

Що не скажеш – вона перекаже,
Що не зробиш – вона й переробе,
За стіл сядеш – вона й косо гля(не).

За стіл сядеш – вона косо гляне,
За стіл сядеш – вона й косо гляне,
А в милого та й сердечко в’я(не).