Головна
Горе жити ой лебедику самому

Горе жити ой лебедику самому

Назва	Горе жити ой лебедику самому
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Позашлюбна дитина
Дата запису	12 лип. 2006 р.
Місце запису	с. Лиман, Зміївський (Чугуївський) район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Парасковія Павлівна Горобець (1929), Народний аматорський фольклорний гурт "Калинонька" Лиманського СБК (керівник О.І. Корнієнко), Тищенко Євдокія Яківна (1937), Корнієнко Ольга Іванівна (1966), Віра Іванівна Бражник (1938), Марія Іванівна Христосова (1933)
Збирачi	Олена Тюрикова
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Колекція Олени Тюрикової

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Горе жити ой лебедику самому,
Ой чи поросте ой біле пір’я по йому? (двічі)

Ой то не пір’я, ой то й дівочая краса,
Ой чого в дівки ой призаплакані глаза? (двічі)

Ой мабуть вона ой мале дитя зродила,
Ой мабуть вона ой в Дунай-річку віднесла. (двічі)

«Ой пливи, пливи, ой мале дитя ріками,
А я піду ой погуляю з дівками». (двічі)

Ой мабуть тобі ой з дівчатами не гулять,
Ой мабуть тобі ой мале дитя колихать. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:18 100	Зайшло сонце ой за віконце	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лиман, Зміївський (Чугуївський) район	02:18	Зайшло сонце ой за віконце, за сад-виноград, Целувала дівка парня та й повела в сад. Целувала ой дівка парня та й повела в сад, Білу постіль постелила, положила спать. Білу постіль та й постелила, положила спать же, Сама сіла край постелі, зажурилася. «Не журися, ой красно дівко, ти будеш моя, Єсть у мене бочка й пива, ще й друга вина. Єсть у мене бочка й пива, ще й друга вина». Молодая дівчинонька сина зродила.
0:00 03:59 100	Кидала, бросала через ворота	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лиман, Зміївський (Чугуївський) район	03:59	Кидала, бросала через ворота, Не смійся, козаче, що я сирота. (двічі) «Не смійся, козаче, не насміхайся, Не буду твоєю, не сподівайся». (двічі) «Не бійся, дівчино, я й більш не прийду, Поїду в росію, там кращу й знайду». (двічі) Об’їздив росію, ще й два города, Не знайшов я й кращу, як ти, сирота. (двічі) Вернувся козак же під ті ворота, «Ой вийди, дівчино ж, моя й сирота». (двічі) Ой вийшла дівчина засмученая, По личеньку й видно – зарученая. (двічі) Ой вийшла дівчина заплаканая, По личеньку й видно – засватаная. (двічі)
0:00 04:46 100	Пасла дівка воронії коні	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лиман, Зміївський (Чугуївський) район	04:46	Пасла дівка воронії коні, Пасуючи, коней погубила. Пасуючи, коні погубила, Шукаючи, сама заблудила. Приблудила к зеленому гаю, «Ой тут же я дорожки не знаю!» Приблудила к зеленому дубу, «Ой тут же я й ночувати буду. Я думала, шо дуб зелененький, Коло ж стояв козак молоденький». «Здорові були, парні молодії, Чи не бігли сюди ж коні воронії?» «Бігли, бігли, не знаєм якії, Скажи ж, дівко, яка в них прикмета?» «Чорним шовком позапутувані, Сріблом-золотом позаноздувані!» «Загадаємо тобі чотирі загадки, Відгаєш – тоді коні найдем. Ой шо біжит ой біз повода? Ой шо ж горит та й біз полемʼя? Ой шо горит та й біз полемʼя? Ой шо ж росте та й біз коріння? (Ой шо ж росте та й біз коріння? А що цвіте літо й зіму?)». «Вода та й біжить та й біз повода, Зоря ж горит та й біз полимʼя. Зоря горит та й біз полимʼя, Камінь росте ж та й біз коріння. (Камінь росте та й біз коріння, Сосна цвіте літо й зіму». «Якби ж ти, дівко, коней не губила, То ти б з нами та й не говорила!»