Світи, місяченьку, ше й ясна зоря

Світи, місяченьку, ше й ясна зоря,
Просвіти доріженьку ой аж на край села. (двічі)

Аж на край села,
До тієї ж хатоньки, ой де живе вдова. (двічі)

Де живе вдова,
А й у тії вдовушки ой дочка хороша. (двічі)

Дочка хороша,
По світлонці ж ходе ж, ой чеше косу. (двічі)

Вона чеше, чеше, ще й приглажує,
Сестрицям-подруженькам ой переказує. (двічі)

«Сестриці-подруженьки, кайтесь на мені,
Не любіть козаченька ой в чужій стороні. (двічі)

В чужій стороні,
Що в козака ж ласки ж, ой як на морі ж ряски. (двічі)

Шо в козака ласки, ой як на морі ряски,
Шо в козака ж уму ж, ой як на морі й шуму». (двічі)

Шум повіє, ряску рознесе,
А козак дівчиноньку ой з ума ізведе. (двічі)