Головна
Ой як їхав козаченько до дівчини в гості

Ой як їхав козаченько до дівчини в гості

Назва	Ой як їхав козаченько до дівчини в гості
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Потопання
Дата запису	1 лип. 1990 р.
Місце запису	с. Устивиця, Великобагачанський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Колодна Анастасія Ігнатівна (1907), Бакало Г. А. (1925), Бужин Г. І. (1931), Горбань М. С. (1930), Заєць Г. Ф. (1932), Лизько О. К. (1923), Лутай (лугай?) Г. А. (1922), Омельяненко Є. Г. (1929), Перетятько Г. Д. (невід.), Сумцова М. Г. (невід.)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Ой як їхав козаченько ж до дівчини в гості,
Провалився кінь вороний на дубовім мості. (двічі)

Як став же він потопати, хвиля шапку збила,
Молодая дівчинонька бистру річку брела. (двічі)

Брела річку, брела бистру понад берегами,
Та й зустріла риболовців з трьома неводами. (двічі)

"Ой ви хлопці-риболовці, ввольніть мою волю,
Та й розкиньте тонкий невід по синьому морю!" (двічі)

А хлопчики молоденькі воленьку ввольнили,
Розкинули тонкий невід, милого зловили. (двічі)

Тягнуть, тягнуть миленького , вода з рота ллється,
Стоїть мила на бережку, як рибонька б'ється. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:01 100	Не палайте, сухі дрова	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Устивиця, Великобагачанський район	02:01	Не палайте, сухі дрова, бо заллю водою, Не втішайтесь, та й воріженьки, ой моєю бідою. (двічі) А я твою та бідоньку та й перебідую, Як піду я ой до дівчини, та й переночую. (двічі) Як прийшов він до дівчини: "Одкрой, дівко, двері!", Дівка стала, ой одказала: "Ой заріж жінку вперше!" (Прийшов він додому, став ножа гострити, Його жінка, як голубка, почала просити. "Не ріж мене, мій миленький, хоч одну хвилину, Поки сяду погодую малую дитину!" "Тоді будеш, моя мила, дитя годувати, Як я піду до Дунаю ножа полоскати!" А сусіди, не вороги, дали неньці знати, Біжить ненька, ....... як рибонька в'яла?)
0:00 08:34 100	Ой ковале, коваленку	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Вʼязова, Краснокутський район	08:34	Ой, ковале, коваль-коваленко, Чом не куєш желєза тоненько? Чи й у тебе желєза немає, Чи й у тебе сталі не хватає? Єсть у мене ще й сталі вдоволі, Єсть у мене жінка до любові. Єсть у мене жінка до любові, Вона мене в сю ніч засмутила Вона мене в сю ніч засмутила, Шо з вечора дитя спородила. Шо з вечора дитя спородила, А співночі топити носила. Шо співночі топити носила, А в досвітах все Бога просила. А в досвітах ж все Бога просила, Ой, дай, Боже, сніги та морози. Ой, дай, Боже, сніги та морози, Шоб занесли стежки та дорожки. Шоб занесли ж стежки та дорожки, Шоб не взнали прокляті ворожки. Шоб не взнали ж прокляті ворожки, Шоб не взнали, куди я ходила. Шоб не взнали ж, куди я ходила, Шоб не взнали, кого я й носила. Шоб не взнали ж, кого я й носила. Я носила дитину ковальську. Я носила дитину ковальську ж, Утопила в криниченьку панську. Я думала, шо він син козацький, Коли воно сукин син ковальський.
0:00 03:38 100	Гей, тече річка невеличка понад слободою	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Одноробівка, Золочівський район	03:38	Гей, тече річка невеличка понад слободою, Гей, взяла дівка нові відра, пішла за водою. Гей, іще ж води не набрала, стала постояла, Гей за козаком зажурилась, та й у воду впала. Гей, біжить батько, біжить мати та й кричать: "Рятуйте!" Гей, а дівчина отвічає:" За мной не жалкуйте!" Гей, а дівчина отвічає:" За мной не жалкуйте!" Гей, було тоді жалкувати, як була й маленька. Гей, тоді б нада жалкувати, як була маленька, Гей, а тепер як пожаліє сирая земелька.