Головна
Ой не жалко мені

Ой не жалко мені

Назва	Ой не жалко мені
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балада
Мотив	Вбивство, Родинне життя
Дата запису	6 січ. 1990 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919)
Збирачi	Дмитро Лебединський, Геннадій Димшиць, Леонід Котохін, Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 5Подобається Поділитися

Ой не жалко мені ой та й ні на кого,
Тільки жалко мені на отця свого.

На отца свого, ще й на рідного,
Оженив же мене малолітнього.

Малолітнього, малоумного,
Малоумного, не розумного.

Та й узяв жену не до любові,
Не до любови, не до розмови.

Не до любови, ой не до розмови,
Ні біле личко, ні чорні брови.

Та й пішов в город, у Китай-город,
У Китай-город, ще й на ярмарок.

Та й купив корабель за сто двацять рублів,
За сто двадцять рублєй ще й з полтиною.

За сто двадцять рублів, щей з полтиною,
Посадив жінку ще з дитиною.

Корабель пливе аж вода реве,
Та й жінка сидить, як свіча горить.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 06:15 100	Ой улане, уланочку	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	06:15	"Ой улане, уланочку, (двічі) Сватай мене, дівчино(чку)". "Ой рад би я тебе сватать, (двічі) Так боюся твого бра(та). Отруй, дівко, свого брата, (двічі) Тоді буду тебе сва(тать)". "Ой рада б я отравити, (двічі) Так не знаю що роби(ти)". "Іди, дівко, у лісочок, (двічі) А в лісочку на кали(ні), А в лісочку на калині, (двічі) Там звилося три гади(ни), Підстав, дівко, конівочку, (двічі) Під гадючу голіво(чку). На гадину сонце пече, (двічі) А з гадини крівця те(че). Нехай тече аж по вінця, (двічі) Даси братові напи(ться)". Ще братічок у дорозі, (двічі) Сестра з пивом на поро(зі). Братік у двір уїзжає, (двічі) Сестра пиво налива(є). "Випий, сестро, вперед сама, (двічі) Щоб мене не отруї(ла)"- "Я варила, куштувала, (двічі) За-для брата оставля(ла)". Ще братічок не напився, (двічі) Із коника похили(вся). Похилився аж додолу, (двічі) "Скидай, сестро, з коня збро(ю). Скидай, сестро, з коня зброю, (двічі) Та й поховай у комо(ру). Та й поховай у комору, (двічі) Більш не буду жить з тобо(ю)".
0:00 06:18 100	Ой мати ж ти, мати	Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	06:18	Ой мати ж ти, мати, мати Василина, Ой нашо ж ти рано сина оженила. (двічі) Ой нашо ж ти рано сина оженила, Ой на третій день невістку судила. (двічі) Ой на третій день невістку судила, Молодого сина в похід нарядила. (двічі) Молодого сина в похід нарядила, Нелюбу невістку стадо коней пасти. (двічі) А невісточка ж пасе, пасе, завертає, Та все теє стадо слізьми обливає. (двічі) «Стадо ж моє стадо, стадо воронноє, Життя моє горке та ще й молодоє. (двічі) Ой пасіться ж, коні, коні вороннії, Ой пройшли мої літа молодії. (двічі) Ой їжте, коні, зеленую травку, Ой пийте, коні, холодную воду. (двічі) Ой пийте, коні, холодную воду, Ой поки прийде мій милий з походу". (двічі) А мій милий не довго барився, На восьмий годочок назад воротився. (двічі) На восьмий годочок назад воротився Та й за свою милу зразу ухватився. (двічі) «Годі ж тобі, мила, стадо коней пасти, Та й ходім же, мила, до матері в гості». (двічі) Що син до матері із гостинцями, А мати до сина та із радощами. (двічі) Сина ж посадила за тесовий стіл, Нелюбо невістко, у порогах постій. (двічі) Що синові налила та й зеленого вина, Нелюбій невістці чемериці дала. (двічі) А милий з милою вірненько любились, Вони тим же ядом та й переділились. (двічі) «Давай, мила, вип'ємо та й по чарочці, Шоб нас поховали та й у парочці. (двічі) Давай, мила, вип'ємо та й по рюмочці, Шоб нас поховали в одній труночці». (двічі) Що син умер у суботоньку, Нелюба невістка у неділеньку. (двічі) Сина ж поховали та й під церквою, Нелюбу невістку під оградою. (двічі) На синові посадили червону калину, Нелюбій невістці суху тополину. (двічі) А вєточка за вєточку зачіпається, А мати за дітьми побивається: (двічі) «Ой як би ж я знала та й не чарувала б, Із своїми дітками віку б доживала». (двічі)
0:00 03:36 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:36	Як піду я в ліс по дрова та й зрубаю йолку, Завів мене дурний розум в чужу, в чужу стороно(ньку). (двічі) А в чужій же сторононьці ні отца, ні неньки, Тільки в саду вишневому співа, співа солове(йко). (двічі) Як зорву я з рожі квітку та й пущу на воду, Пливи, пливи, з рожі квітка, аж до, аж до мого ро(ду). (двічі) Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться, Ждала, ждала мати дочку та й ста-, та й стала жури(ться). (двічі)