Да повій вітер, да буйнесенький
Назва | Да повій вітер, да буйнесенький |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Дошлюбні стосунки, Зрада, Кохання, Нещасливе кохання, Позашлюбна дитина, Прокльон, Розлука, Прощання, розставання |
Дата запису | 17 бер. 1991 р. |
Місце запису | с. Крячківка, Пирятинський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
Виконавці | Загорулько Єфросинія Петрівна (1923), Роздабара Федір Олександрович (1936), Левада Ганна Микитівна (1912), Попко Галина Якимівна (1930), Загорулько Василь Федорович (1924) |
Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Ноти | Завантажити файл PDF |
Слухати аудіо
Да повій, вітер, да буйнесенький
З глибокого яру же,
Прибудь, милой, ой да чорнобривой
З далекого кра(ю).
Да ой рад би я да повівати -
Яр дуже й глибокий,
Ой рад би я до тебе прибути -
Край дуже дальок(ий).
Да глибокі(високі) да явірочки,
Й а ще вищі кручі же,
Ой як мені же ой да й надоєло
Миленького жду(чі).
Да ждала год я, да ждала другий,
Да й не могла дождаться же,
Ой найняла ой да чорний ворон
Листа пересла(ться).
Да летить ворон, да летить чорний,
Та й летючи кряче же,
Передай же ой да тій дівчині,
Хай вона й не пла(че).
Да нехай вона да й не плаче,
А я тут не журюся,
Нехай вона ой да іде заміж,
А я й оженю(ся).
Да ой щоб тебе да й женихала
Лихая й година же,
Як зв'язала ой да білі ручки
Малая дити(на).
Да ізв'язала да білі ручки -
Ніхто й не розв'яже,
Ніхто ж мені ой да молоденькій
Правдоньки не ска(же).
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
---|---|---|---|---|---|---|
Ой гоп та й усе, да й Сидор паску несе | Триндички
1
Колядка | с. Хотмизьк, Борисівський район | 01:46 |
Ой, гоп та й усе, да й Сидор паску несе,
| ||
Посадила розу край вікна | Пісні з особистого та родинного життя | с. Хотмизьк, Борисівський район | 03:22 | |||
Ой не ходи, та розкудрявче | Пісні з особистого та родинного життя | с. Скрипаї, Зміївський район | 00:38 |
Ой не ходи, та розкудрявче, понад моїм садом, Не для тебе сад(и) садила, не я й поливала, |