Да повій вітер, да буйнесенький
До пошуку| Назва | Да повій вітер, да буйнесенький |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Зрада, Кохання, Нещасливе кохання, Позашлюбна дитина, Прокльон, Розлука, Прощання, розставання |
| Дата запису | 17 бер. 1991 р. |
| Місце запису | с. Крячківка, Пирятинський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Загорулько Єфросинія Петрівна (1923), Роздабара Федір Олександрович (1936), Левада Ганна Микитівна (1912), Попко Галина Якимівна (1930), Загорулько Василь Федорович (1924) |
| Збирачi | Г. В. Лук'янець, Д. О. Лебединський |
| Транскрипція | К. О. Курдіновська |
| Ноти | Завантажити файл PDF |
| Аудіо файл |
Да повій, вітер, да буйнесенький
З глибокого яру же,
Прибудь, милой, ой да чорнобривой
З далекого кра(ю).
Да ой рад би я да повівати -
Яр дуже й глибокий,
Ой рад би я до тебе прибути -
Край дуже дальок(ий).
Да глибокі(високі) да явірочки,
Й а ще вищі кручі же,
Ой як мені же ой да й надоєло
Миленького жду(чі).
Да ждала год я, да ждала другий,
Да й не могла дождаться же,
Ой найняла ой да чорний ворон
Листа пересла(ться).
Да летить ворон, да летить чорний,
Та й летючи кряче же,
Передай же ой да тій дівчині,
Хай вона й не пла(че).
Да нехай вона да й не плаче,
А я тут не журюся,
Нехай вона ой да іде заміж,
А я й оженю(ся).
Да ой щоб тебе да й женихала
Лихая й година же,
Як зв'язала ой да білі ручки
Малая дити(на).
Да ізв'язала да білі ручки -
Ніхто й не розв'яже,
Ніхто ж мені ой да молоденькій
Правдоньки не ска(же).