Головна
Ой у полі висока могила

Ой у полі висока могила

Назва	Ой у полі висока могила
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Пияцтво, гуляння, Родинне життя, Чужина
Дата запису	17 бер. 1991 р.
Місце запису	с. Крячківка, Пирятинський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Загорулько Єфросинія Петрівна (1923), Роздабара Федір Олександрович (1936), Левада Ганна Микитівна (1912), Попко Галина Якимівна (1930), Загорулько Василь Федорович (1924)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Оксана Бабенко

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 7Подобається Поділитися

Ой у полі висока могила, (двічі)
На могилі червона кали(на).

На калині чорний ворон кряче, (двічі)
На чужині сиротина пла(че).

Ой казали сиротині люде: (двічі)
– Вийди заміж - краще тобі бу(де).

А я ж людську воленьку ввольнила. (двічі)
Вийшла заміж - голівку втопи(ла).

Утопила в глибоку криницю, (двічі)
Вийшла заміж за гірку п’яни(цю).

(Ой гуль-гулі, голубоньки, з хати,
Не збудіте милого з кроваті.

Сама знаю, коли ізбудити,
Ой як начне сонечко сходити.

Затулили напільні оконця,
Щоб не текло на козака сонце.

Ой став милий з кроваті вставати,
Стали подушки по хаті літати.

Стали подушки по хаті літати,
Стала мила у окно тікати.

– Ой чом, мила, у окно тікаєш,
Хіба ж ти, мила, шуточок не знаєш?

– Ой якби я за шутки приймала,
То я б досі в могилі лежала.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:43 100	Ой як жила я сім год удовою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	04:43	Ой я жила я сім год удовою Та й не чула землі під собо(ю). Превраїли превражії люди: «Вийди заміж - добре тобі буд(е)». А я людську воленьку ввольнила, Вийшла заміж, головку втопи(ла). Утопила головоньку в глибоку криницю, Вийшла заміж за гірку п’яни(цю). Та й не знала як з миленьким жити, Пішла ж його раненько буди(ти). Та й забула людей розпитати, Як милого на йменнячко зва(ти). «Уставай же, милий, моє милування, Ой уже ж тобі готове вмива(ння). Та й уже ж тобі водиця в кубочку, Шитий рушник висить на кіло(чку). Та й уже тобі варенички в маслі І на столі горілочка в пля(шці)». Як став милий з постелі вставати, Стала мила в вікно виліта(ти). «Ой як же ти, мила, та й норови знала, Шо й од мене в вікно й виліта(ла)». «Ой я ж, милий, твоїх норовів не знала, Мені твоя матінка сказа(ла). Шо я твоїй ненці головоньку й ськала, А вона мені всю правду сказа(ла): «Шо й у мене син – червона калина, Будеш, доню, синя як ожи(на)».
0:00 03:36 100	Як піду я в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:36	Як піду я в ліс по дрова та й зрубаю йолку, Завів мене дурний розум в чужу, в чужу стороно(ньку). (двічі) А в чужій же сторононьці ні отца, ні неньки, Тільки в саду вишневому співа, співа солове(йко). (двічі) Як зорву я з рожі квітку та й пущу на воду, Пливи, пливи, з рожі квітка, аж до, аж до мого ро(ду). (двічі) Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться, Ждала, ждала мати дочку та й ста-, та й стала жури(ться). (двічі)
0:00 01:52 100	Ой давно, давно я в батька була	Пісні з особистого та родинного життя	смт Гоголеве, хутір Марченки, Великобагачанський район	01:52	Ой давно-давно я в батька була, Вже ж та стежечка та й терном заросла. Ой терном, глодом, ще й шипшиною, Я в батька була же ще й дівчиною. Я в батька була, як рожа цвіла, Свекруха стала, як рожа в'яла. Ой лечу, лечу через Гадячу, Десь сяду - впаду же, в батенька в саду.