Ой у полі висока могила
До пошуку| Назва | Ой у полі висока могила |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Пияцтво, гуляння, Родинне життя, Чужина |
| Дата запису | 17 бер. 1991 р. |
| Місце запису | с. Крячківка, Пирятинський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Загорулько Єфросинія Петрівна (1923), Роздабара Федір Олександрович (1936), Левада Ганна Микитівна (1912), Попко Галина Якимівна (1930), Загорулько Василь Федорович (1924) |
| Збирачi | Г. В. Лук'янець, Д. О. Лебединський |
| Транскрипція | Оксана Бабенко |
| Аудіо файл |
Ой у полі висока могила, (двічі)
На могилі червона кали(на).
На калині чорний ворон кряче, (двічі)
На чужині сиротина пла(че).
Ой казали сиротині люде: (двічі)
– Вийди заміж - краще тобі бу(де).
А я ж людську воленьку ввольнила. (двічі)
Вийшла заміж - голівку втопи(ла).
Утопила в глибоку криницю, (двічі)
Вийшла заміж за гірку п’яни(цю).
(Ой гуль-гулі, голубоньки, з хати,
Не збудіте милого з кроваті.
Сама знаю, коли ізбудити,
Ой як начне сонечко сходити.
Затулили напільні оконця,
Щоб не текло на козака сонце.
Ой став милий з кроваті вставати,
Стали подушки по хаті літати.
Стали подушки по хаті літати,
Стала мила у окно тікати.
– Ой чом, мила, у окно тікаєш,
Хіба ж ти, мила, шуточок не знаєш?
– Ой якби я за шутки приймала,
То я б досі в могилі лежала.)