Цифровий архів фольклору

Бояри й у лози,

Бояри й у лози,
Рубати занози,
Свашок запрягати,
На табак ора(ти).

Ми гілечко вили,

Ми гілечко вили,
Ми горілочку пили,
Не йдіть молодиці,
До нас гільця вити,
Ми самі ізвиєм,
Попід небесами,
З чорними хмарочка(ми)!

Не йди, не йди, і ой,
Та дівко Марійко,
У чужу слободу за(між).

Бо в чужій слободі, і ой,
Та все люди чужі,
Ой горе тобі буде.

Та велика сімня, ой,
Вечеряти сіда,
А тебе пошлють по во(ду).

Та швиденько іди, е ой,
Та повненькі бери,
Ой що вечерять заста(ти),

Та швиденько я йшла, е ой,
Та й повненькі брала,
А вечерять не заста(ла),

Та тіки я дійшла, е ой,
До пилу на двору,
Ой брязнули ложки з сто(лу),

Та тіко й увійшла, е ой,
У присіночкі,
Ой брязнули таріло(чки).

Та тіко увійшла,
Та на поріг стала,
А зовиця ложки бане.

Ой, звиняй, звиняй,
Та чуже дитятко,
Ми про тебе забули,

А вона другий раз ішла,
Та й до неньки зайшла,
Та й сіла вечеряти.

Ой чи вечеряти,
Чи поглядати,
Чи не йдуть заганяти.

Та покотилась слізонька,
По білому личеньку,
Та Марійці прямо в ложечку.

А як ненька гляне,
В неї серденько в’яне,
Ой чого доненько плачеш?

А чи тебе бито,
Чи тебе лаяно,
Чи тобі їсти не давано?

І не бито,
І не лаяно,
Тіко їсти не давано.

Перекиньмо, подруженьки,
Через яр верьовку,
Чи не прийдуть по верьовці
Та й селянські хло(пці)?

До нас, до нас, боківчани,
До нашої честі,
Наварили вареників
З собачої шерсті.

До нас, до нас, боківчани,
До нас через воду,
Ой єсть у нас три дівчини
Хорошого роду.

Щедрі, щедрі, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала йому щебетати,
Господаря викликати:
Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Як телички потелились,
А овечки покотились!

Сьогодні я тут же, й а завтра ой уєду,
Будеш, мила, припадати аж до мого й слєду.

"Я й не припадала, припадать не буду,
Горювала я з тобою, ще й без тебе буду".

Ой убито-вбито, завезено в жито,
Червоним(чорним) шолком, китайкою личенько покрито.

Прилетіла пава, серед жита впала,
Та й підняла китайочку та й защебетала.

Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка, там і лоша,
Там жарене порося,
І жарена гуска,
То Толі закуска,
Е-е, е-е, е!

Гойда, гойда, гойда,
Чужа мати пойда,
А Толіна – пані,
Ходить у жупані.
А-а, а!

Ой на річці, на Йордані,
Там Пречиста воду брала,
Свого сина сповивала,
Де взялися ангелята,
Взяли ж його на крилята,
Та й понесли на небеса,
А небеса отворились,
Та всім святим поклонились.

Долина широка, калина висока,
Аж до долу гілля гнеться. (двічі)

Під той калиною, під той червоною,
Стояв козак з дівчиною. (двічі)

А дівчина плаче ше й гірко ридає,
Свою долю проклинає. (двічі)

Якби знала долю, якби ж знала долю,
Не стояла б я з тобою. (двічі)

Простояла щастя, простояла долю,
Дівчиною молодою. (двічі)