Вийду я на гору, гляну на долину

Вийду я на гору, гляну на долину,
Долина широка, калина висока, й аж додолу гілля гнеться. (двічі)

Під тою калиною стояв козак з дівчиною,
Дівчина стояла, тихенько ридала, свою долю проклинала. (двічі)

Якби я була знала, не йшла заміж та гуляла,
У рідного батька, у рідної неньки як маківка процвітала. (двічі)